Суд (Частина 4)

Наприклад, згідно з законодавством України, яке діяло на той час, рішення про введення військ президент України повинен був обґрунтувати з урахуванням прийнятих міжнародних норм і передати це рішення на затвердження Верховній Раді, чого не було зроблено, а тому цей папірець не мав юридичної сили. Мало того, крім самого безглуздого тексту, він мав ще одну викривальну властивість.

Слідство чітко встановило (причому за російськими джерелами) час початку російської агресії, і він виявився набагато ранішим, ніж лист Януковича, і тим більше – ніж та сама скандальна постанова російської ради федерації, яка дозволила путіну введення військ в Україну. Тобто і Янукович, і путін вийшли за межі своїх повноважень і порушили законодавство навіть своїх власних країн. Але до цього ми ще повернемося.

Все було б нічого, якби про цей лист міркували з москви, не надто показуючи його перед телекамерами. Але зовнішньополітичне відомство рф вирішило зробити з нього таран для ООН і через свого постійного представника Віталія Чуркіна не лише офіційно направило його до секретаріату ООН, а Чуркін зробив із нього копії та особисто, з коментарями, вручив його колегам із Німеччини, Франції та Польщі.

Очікуваного ефекту лист не отримав, але у світлі того що Україна не впала і стала подавати в ООН контраргументи, лист став дуже небажаним свідченням того, що кремль грає вкрай брудно і замітає сліди своїх злочинів вкрай брудним способом, зловживаючи довірою колег.

У результаті в москві почали відігравати назад, і Янукович почав пояснювати, що листа він написав мало не в стані афекту і що його суттєві положення так і не було виконано російською стороною, а все, що сталося в Криму, – справа рук місцевого населення, а рф тут ні до чого. Але, як ми говорили вище, російський мафіозний клан затикає роти лише своїм опонентам за кордоном, наприклад, Литвиненку чи Скрипалю, а самі перші особи рф базікають так, що ніякі Скрипалі не потрібні.

У москві зрозуміли, наскільки вони промахнулися з цим листом, коли Україна офіційно попросила секретаріат ООН надати його копію та допитала представників Німеччини, Франції та Польщі про обставини отримання копій від представника рф Чуркіна. Власне кажучи, настала черга самого Чуркіна, але він якраз раптово помер, як і десятка півтора російських дипломатів, що були в «темі» цього листа.

Давно відомий принцип, який проголошує: «Що дозволено Юпітеру – не дозволено бику». Так от, биків російського МЗС, яким «пощастило» бути зав’язаними на темі просування листа Януковича до ООН, банально пустили під ніж на чолі з товаришем Чуркіним. Як слідом за ним не пішов товариш Лавров – поки що не ясно. Але, швидше за все, він не був у курсі операції, бо був зайнятий постачанням коксу, а МЗСом фактично керують з адміністрації президента путіна.

Ба більше, з тексту вироку зрозуміло, що москва припустилася великої помилки не лише у вигляді цього вбивчого листа, а й у вигляді живого Януковича, який встиг дати низку пресконференцій, які теж лягли в канву слідства так, як це не було задумано москвою з самого початку. Не було б Януковича – не було б частини проблем. Але ж інтерв’ю давав не лише Янукович, а й Шойгу, і Затулін, і Глазьєв.

Найбільш неприємне у всьому цьому те, що слідство просто взяло записи цих інтерв’ю в Мережі, куди вони потрапили з провідних російських телеканалів. Це означає, що українська сторона ніяк не могла чинити тиск чи маніпуляції над фігурантами справи. Вони давали інтерв’ю з власної волі і в тому вигляді, в якому самі того бажали, і це лише додало викривальної сили цим доказам.

Проте найцікавіше виявилося у формулюванні співучасті Януковича у злочині, пов’язаному з веденням агресивної війни. Сам його процесуальний статус свідчить про те, що він був частиною чужого і масштабнішого задуму. Ось у цьому й полягає стратегія слідства. Воно вивернуло не тільки і не стільки дії самого Януковича, як його роль у злочинному задумі третіх осіб, і їх, цих осіб, названо у вироку.

Прямо вказано російських військових, включаючи міністра оборони та його високопоставлених підлеглих, включаючи командувача флоту, радників президента путіна та опосередковано – самого путіна. Стосовно них відкрито окремі кримінальні провадження і просто зараз ведеться слідство.

(Далі буде)