Камо грядеши, або «Ітоги подвєдьом» (Частина 2)

Плюс до того, після закінчення четвертого року війни звичними стали події, які в день, коли цар сказав «Я прийняв рішення», нікому б на думку не могли спасти. Так, області ворога, що примикають до північного кордону України, перебувають у періодичному або тотальному блекауті, як це вже сталося в Бєлгороді, який Сили оборони України зробили дзеркалом для курника, в яке йому слід дивитися, щоб побачити своє майбутнє. Крім того, летить уже по всій нафтовій та військовій інфраструктурі в радіусі до двох тисяч кілометрів.

Якби комусь із лаптів тоді описали все це чотири роки тому, він вирішив би, що спілкується з божевільним, а тепер це – об’єктивна реальність. І ось тепер там ідуть такі міркування:

«Багато слів сьогодні вже сказано. Хтось відверто засмучений, що СВО триває вже 4 роки. Хтось незадоволений результатами. А хтось намагається тримати марку і переконує решту, що ця війна надовго. У нас змішані почуття. Створюючи цей канал, ми вважали, що акуратно вказуючи на проблеми та недоліки, ми зможемо вирівняти ситуацію. Ніхто не думав, що через чотири роки ми досі будемо воювати за Костянтинівку, а замість Харкова та Одеси будемо змушені відбивати свою ж Суджу з допомогою солдатів північнокорейської армії… Складається відчуття, що багатьом у нашій країні вигідно, щоб СВО просто тривала. Ось так безцільно, як-небудь. Ні добре, ні погано. День минув, число змінилося, нічого не змінилося. А копійка капнула. Ігнорувати позицію військових дуже небезпечно! Нерви у багатьох на межі. Не хочеться побачити новий похід на москву цього року. Якщо помітили, багатьох видатних генералів або посадили, або сховали, або дозволили вбити».

І це пише не «слинява опозиція», а цілком собі мілітаристський канал, який бажає «перемоги». Він пише ще дещо цікаве, що може мати дуже несподівані наслідки. Так, десь тиждень тому промайнуло майже непомітне повідомлення про те, що десь у підмосков’ї пройшла таємна сходка, на якій було кілька яскравих мільярдерів, з одного боку, і кілька дуже важливих кримінальних авторитетів – з іншого. Метою сходки було обговорення того, що ситуація з війною вже вийшла за всі слушні рамки і з цим треба щось робити. На тому текст і закінчився, і ось сьогодні – розвиток цієї теми. Наводимо великий шматок тексту, як є:

«Участь взяли не сім, а вісім осіб. Двоє з них зараз перебувають за межами країни. Офіційних представників влади на зустрічі не було. Скажемо одразу, ніхто й подумати не міг, що ми дізнаємося про цю сходку так швидко. На зустрічі підбивали підсумки чотирьох років СВО та обговорювали перспективи майбутнього. Настрої були змішані. Варто зазначити, що явних прихильників необхідності продовження СВО у поточному форматі не було. Усі розуміють вартість війни.

Розмова тривала трохи більше чотирьох годин. Було сформовано деякі пропозиції. Їх планують обговорити із Сергієм Кирієнком. Цікаво, що не з президентом безпосередньо, хоча як мінімум двоє присутніх могли б попросити про зустріч із Володимиром Володимировичем. Один зі співрозмовників пояснив це так: «Кирієнко бачить себе наступним президентом. Отже, він має більше за інших бути зацікавленим у збереженні потенціалу для розвитку країни».

Знову ж таки, абсолютних оцінок такому сходняку ми не надаємо, але просто уявімо, що таке сталося восени 2022 року, наприклад, коли всім стало зрозуміло, що бліцкриг уже обвалився. Або у 2023-му. Хтось таке міг уявити? А тепер там вирішують, хто царю понесе «чорну мітку».

(Далі буде)