Камо грядеши, або «Ітоги подвєдьом» (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Від редакції

Учора ми не стали розбавляти тему четвертої річниці початку широкомасштабної фази війни та обмежилися таким собі «марафоном», але сьогодні вже можна розмірковувати на суміжні теми, яких більше ніж достатньо.

ЧОТИРИ РОКИ «ТРЬОХ ДНІВ»

Зараз уже всім, навіть самим лаптям, очевидно, що вони отримали не просто не ту війну, яку хотіли, а найгіршу з усіх можливих. І для початку просто звернемо увагу на те, що самі лапті пишуть про те, як вони довоювалися до життя такого, що тепер нікому на думку не спадає назвати їхній збрід «другою армією світу». Очевидно, що в такій ситуації йтимуть два прямо протилежні потоки інформації, оцінок та висновків.

З одного боку, влада має пояснювати стаду, що не все так погано, а з іншого, це вдається робити дедалі важче, хоч і докладається набагато більше зусиль. Достатньо сказати про те, що всякі героїчні епітети, які проста публіка застосовувала до власного воїнства у 2022 році, спочатку обм’якли та обвисли, а тепер це воїнство називають не інакше, як «свошниками», що співзвучне слову «воша».

З іншого боку, дедалі більше тих, хто свого часу повністю упоровся війною, приходять до висновку, що стара мантра, яка заспокоювала їх самих і якою вони заспокоювали широку публіку, давно перестала працювати. Нагадаємо, що декількома хвилями вони пояснювали слабкі успіхи чи поразки на фронті тим, що вони воюють не на повну силу. Під цим вони мали на увазі, що в бій кинуто не всі людські ресурси, не задіяно основну частину озброєнь і техніки, а от якби згори це дозволити, то й результат був би іншим.

Але тепер уже всім зрозуміло, що втрати настільки величезні, що перекривати їх уже виходить дедалі важче, і це свідчить про те, що в бій кинуто вже все. Те ж саме з бронетехнікою. Вони самі пишуть, що практично всі бази зберігання законсервованої техніки вже повністю спустошено, і заповнювати втрати можна лише із заводського конвеєра, який працює не в тому ритмі, щоб вирішити завдання заповнення. З боєприпасами взагалі – чисте прозріння, бо до половини їхньої номенклатури вже має маркування ієрогліфами або ж якоюсь в’яззю.

Через це вже не переступиш, і воно вказує на те, що в бій було кинуто буквально все, що можна було притягнути, а результат виявився не адекватним тим зусиллям, які було докладено, а показником є доля «чорноморського флоту», побитого і захованого подалі від противника. Там символізм повний та безповоротний. Просто зараз жителі Севастополя, які так хотіли каміння з неба, печально пишуть про те, що спостерігають за вкрай тривожною подією, сповненою важкого символізму.

Ні, йдеться не про майже щоденні нальоти на аеродроми «Бельбек» і «Кача», розташовані практично в межах міста, а про іншу подію, яку у 2022 році вони собі навіть уявити не могли. Просто зараз іде демонтаж будівлі головного штабу чорноморського флоту. У 2023 році туди прилетіли дві «Тіні» і поховали там половину складу штабу. А командувач флоту відтоді скоріше мертвий, ніж живий. Після удару показали його «консерву» зі старого відео, і після цього ніхто його не бачив, хоча лапті стверджують, що він – живіший за всіх живих, при тому що одна з ракет влучила якраз у те місце будівлі, де був його штаб. Три роки руїни стояли, лякаючи місцеве населення, і ось тепер там працює важка техніка, що зносить те, що залишилося від штабу.

(Далі буде)