П’ятий рік (Частина 5)

У цей момент ми висуваємо власну версію того, як і чому все трапилося, і за основу цієї версії візьмемо тваринний світ. Адже як би ми не вважали себе вінцем творіння, ми все одно нерозривно пов’язані з тваринним світом, і деякі речі там виглядають чіткіше і пояснюють багато з того, що зараз відбувається у нас. Але для початку згадаємо про те, що заповів Сунь Цзи. А він багато разів у різних місцях свого трактату вказував, що треба дуже ретельно обирати час початку війни. Саме цей час дозволить провести її швидко та успішно.

Тривале побоїще він відносив до помилок планування, бо або атакувальна сторона виявилася недостатньо готовою, або оборонна сторона виявилася не надто слабкою, щоб вважати момент найбільш вдалим для швидкого і рішучого удару. Тобто треба бути впевненим у своїх силах так, щоб не влаштувати бійку, яка не просто поглине всі ресурси наступальної сторони, а й зробить приз у разі перемоги набагато дешевшим, ніж це було б у ході блискавичної війни.

Те, як атакувальна сторона оцінює власні можливості, – окрема тема, і ми її не торкаємося, але ця сторона має бути впевнена в тому, що противник перебуває у вкрай уразливому становищі, а тому – можна починати. І ось Медведчук забезпечував саме цю частину оцінки ситуації. А тепер припустімо, що загалом він не помилився у своїх оцінках, і прутін це знає. Якщо ми робимо це припущення, то решта стає на місце: і обмін, і нагородження його сім’ї досить суттєвими активами. Тоді постає запитання про те, що не так було з оцінками, якщо Медведчук відпрацював свої 30 срібняків як слід?

І тут – аналогія. Якщо подивитися на те, як діють хижаки та їхні жертви в дикій природі, то дуже швидко можна дійти простих висновків. Природа підтримує баланс між цими двома категоріями тварин, і якщо цей баланс ретельно дотримується, то система працює, а якщо ні – бути біді. З одного боку, хижаки не повинні тотально перевершувати своїх жертв за тактико-технічними характеристиками.

Якщо хижаки стануть надто вмілими, вони знищать власну кормову базу і, незважаючи на досконалість, – вимруть. Це означає, що жертви мають засоби протидії хижакам – чи то маскування, чи швидке пересування, чи щось ще. В ідеалі рівновага знаходиться в тій точці, коли жертви вже мають способи уникнути зубів хижака, а ті ще не отримали значної переваги, щоб порушити баланс.

І тут настає найважливіший момент. Все ж таки хижаки знаходять собі їжу, але їм дістаються старі, хворі або безтямні тварини, які діють всупереч тактиці виживання. І ось мистецтво хижаків полягає в тому, щоб із маси тварин, на яких вони полюють, виділити тих, хто поводиться неадекватно з будь-якої причини. У такому разі жертву треба відокремити від решти маси і власне – напасти на неї.

(Далі буде)