П’ятий рік (Частина 3)

ПЕРЕДУМОВИ ТА ОЗНАКИ

Кілька днів тому у ворожій пресі натрапив на статтю про те, що донька кума прутіна – Медведчука – отримала «шматок котлети», або активи від переділу майна, що повним ходом іде в курнику, на суму понад три мільярди рублів. Набагато раніше були повідомлення про те, що сам Вітя теж отримав від прутіна царські подарунки, а саме активи в нафтових підприємствах, власників яких суди позбавили власності. Загалом що вони там ділять і чому – інша тема, але нам важливе те, що до Медведчука у прутіна немає запитань, хоча саме його дані про те, що населення України не чинитиме опору при аншлюсі, лягли в основу початкового бойового планування.

Напевно, багато хто вже забув, що коли ворог отримав відсіч, діючи в режимі бліцкригу, там почалися розбірки щодо того, хто дав неправильну інформацію, яка призвела до зриву початкової фази вторгнення. Чоботи активно валили на конторських, а ті – на чоботів. Загалом справа мало не дійшла до бійки, але потім прутін розвів їх у сторони, пообіцявши не знімати голови ні з перших, ні з других. Замість цього він зажадав готувати інший план війни, і на тому справа затихла. І тут виникає запитання, дуже цікаве і важливе для розуміння того, як і чому все почалося саме так і ніяк не інакше.

Ми не знаємо, за яким відомством значився Медведчук, але швидше за все – за відомством ФСБ. З меншою ймовірністю – по лінії ГРУ і ще менше – СЗР. І тут справа не в тому, якою структурою його було завербовано, а в тому, яке відомство тримало його на зв’язку. Адже саме це відомство вело обмін інформацією та фінансування тих чи інших заходів або ж особистостей всередині України. За великим рахунком, саме це відомство і мало нести головну відповідальність. А коли там починається «роздача слонів», то завжди знаходиться головний цап-відбувайло, якого треба покарати публічно і жорстоко, щоб інші відчували страх перед можливістю провалу важливої операції.

У такій ситуації, за ким би не значився кум прутіна, саме це відомство і виявилося б винним, і воно вже – неодмінно видало б на заклання цього діяча. Але ми спостерігаємо прямо протилежну картину. Прутін не просто пішов на обмін кума на велику групу наших полонених, а й став нагороджувати його усілякими ніштяками, що відбувається й зараз. Загалом саме такий хід подій вказує на те, що спостерігаючи за ним збоку, ми втрачаємо якийсь вкрай важливий момент, без якого пазл не складається, і ми можемо з великою ймовірністю припустити, як він виглядає.

Знову ж таки, повернімося в часи розбірок чоботів та конторських і згадаймо, що розвіддані, покладені в основу бойового планування, вказували на те, що від 75 до 90 відсотків населення України підтримують «возз’єднання» з курником. Саме тому в перших колонах ворога, розмотаних у Київській та Чернігівській областях, було виявлено сотні комплектів парадної форми одягу, дудки, балалайки та барабани, які мали видавати музичний супровід параду, що планувався на Хрещатику вже за кілька днів. Тобто це було не лише бойове планування, а й повна впевненість у тому, що кампанію буде закінчено буквально за кілька днів, навіть не тижнів. Якби це було інакше, в перших колонах дудки не везли б.

(Далі буде)