Авторка перекладу: Світлана
Пропонуємо розглянути дві події, що відбулися приблизно в один і той самий час, але в різних місцях і з різних приводів. Просто ці події безумовно матимуть довгострокові наслідки і тому заслуговують на додаткову увагу. Плюс до того, всі хто хотів та/або міг висловитися з цього приводу, вже висловилися, а тому ми пропонуємо подивитися на події так, як цього ніхто не робив, або ж ми просто не бачили коментарів такого плану. А з урахуванням того що за пару днів вдалося побачити, почути і прочитати багато чого, що стосується цих подій, можемо припустити, що колеги теж не читали чогось, що буде викладено нижче.
ПОГЛЯД № 1
Безумовно, для нас першорядним є удар по Воткінському заводу ворога, який виготовляє важкі ракети, від «Іскандера» до «Орєшніка». Подальші міркування будуть спиратися на ту обмежену інформацію, яка встигла потрапити у відкритий доступ, та думку фахівців у галузі вибухотехніки. Перше, що слід вказати, – це невелика плутанина в тому, який номер цеху підприємства постраждав найбільше. Мабуть, від правильної нумерації цеху залежить розуміння того, що в ньому було. Ну, а всі міркування стали предметнішими після того, як супутникові знімки показали наслідки удару.
Як ми знаємо, там було зафіксовано два прильоти, що підтверджують місцеві жителі, але тільки наслідки одного прильоту можна чітко роздивитися з космосу. Проте більшість тих, хто описував функціонал ураженого цеху, сходяться на думці, що в ньому виготовляли силові елементи корпусів ракет, насамперед – «Іскандерів». Щоправда, було кілька повідомлень про те, що влучило в цех, де виробляють двигуни, але відкриті дані свідчать, що Воткінський завод ніколи не виробляв ракетних двигунів, а займався остаточним складанням ракет із комплектуючих, які постачають суміжники. Зокрема, двигуни до ракет «Іскандер» виробляє Воронезький завод «КБ хімавтоматики», або «КБХА Воронеж». Це підприємство виготовляє практично всю номенклатуру ракетних двигунів, які працюють на твердому паливі.
Навпаки, спеціалізацією Воткінського заводу є виробництво корпусів ракет та їх подальший обвіс усіма вузлами й агрегатами до кондицій закінченого виробу. Ось як відкриті джерела описують основний технологічний процес заводу:
- формування циліндричних та конічних секцій корпусів;
- зварювання великогабаритних елементів;
- обробка високоміцних сталей та композитів;
- контроль геометрії та міцності.
Корпуси для МБР «Ярс», «Тополь-М», БРПЧ «Булава» та ОТРК «Іскандер-М» виготовляються саме тут.
Ці самі джерела стверджують, що саме цей завод є найбільш технологічно насиченим серед усіх підприємств галузі. А це означає, що корпуси ракет, їх подальше складання та заводські випробування відбуваються саме там, і, як мінімум, лапті більше не мають виробництва, здатного випускати корпуси сучасних ракет. І ось, за різними даними, під удар потрапив саме той цех, де зосереджено все технологічне обладнання, задіяне саме у виготовленні корпусів ракет, яке виконує:
- токарну та фрезерну обробку деталей ракетних систем;
- виготовлення силових елементів, рам, перехідників;
- високоточні операції на імпортних та російських верстатах (за даними розслідувань, завод активно закуповував обладнання у 2023–2024 роках).
Таким чином, можна говорити про те, що прилетіло в ядро всього технологічного конвеєра цього заводу. Без роботи цього цеху завод просто зупиниться.
(Далі буде)
На московського орка у Воткінську, зійшов благодатний вогонь 🔥 з милосердя Українського народу!!!
Кари московитам, ситрашноі кари!!!