Автор перекладу: Світлана
АРСЕНАЛ, АРСЕНАЛ, ЩО Ж ТИ КИНУВ КОНЯ?
Просто зараз із федерації йдуть сумні розповіді про те, що в нерівній боротьбі Арсенал програв. Що гірше, йдеться не про англійську футбольну команду, а про арсенал Головного ракетно-артилерійського управління збройних сил росії за № 51. Розташований він недалеко від населених пунктів Мірний і Барсово Кіржачського району Владімірської області. Тут слід нагадати, що якщо в совку називали щось на зразок Мирний, то це означає, що там військові розгорнули щось особливо вбивче. Так сталося й цього разу. Ну, а з цих двох населених пунктів уже евакуювали місцевих жителів із тих, які не змогли звідти змитися власним ходом.
Про 51-й арсенал відомо те, що він має вузьку спеціалізацію і завантажений в основному ракетами різного типу і призначення. Безумовно, там зберігалися й артилерійські снаряди, але вони зберігаються на всіх арсеналах, а тут головне – ракети. Це й не дивно, тому що цей арсенал вважався найскладнішим для будь-якої атаки, адже розташований далеко від москви і, за різними даними, прикривався загальною системою протиповітряної оборони столиці. З цієї причини вважалося, що уразити його практично неможливо, і тому туди привозили найцінніше, насамперед ракети. Хоча деякі джерела повідомляли про те, що саме на цьому арсеналі зберігалися й запасні таємні валізи товариша прутіна.
Колеги пишуть, що у ворожих пабліках виявили дуже дивні пости, в яких лапті приречено писали про те, що вже нічому не дивуються після того, як в Енгельсі рознесли склад ракет, де зберігалися ядерні боєприпаси. Але пости швидко стерли, і я не можу навести скріншоти. Проте не довіряти колегам не бачу сенсу, як не бачу причини і придумувати подібні епізоди. Знову-таки, невідомо, як там працював хвалений купол ППО столиці противника, але з пари десятків повідомлень, які потрапили на очі, я не виявив жодного, в якому взагалі згадувалося б про такий факт.
З іншого боку, ці дрібні деталі могли зміститися на другий план, бо в арсенал прилетіло точно і жорстко. Цього разу вдалося влучити в самі боєприпаси, і після гігантського вибуху почалася масована повторна детонація та розліт боєприпасів на всі боки. Саме через це там і пройшла перша хвиля евакуації. Не виключено, що ці заходи підуть і надалі. Ну, а перші враження від того, як усе це виглядає на місці, безумовно вказують на те, що в ракети таки влучило. Складно сказати, чи було це первинне влучання, чи вони вибухнули від вторинної детонації, але коли в хмару піднімаються величезні клуби біло-сірого диму, то це свідчить про те, що цей колір було забезпечено горінням ракетного пального.
Зауважимо: ця ціль розташована на відстані 530 кілометрів від найближчого кордону федерації з Україною. І це свідчить про те, що такі відстані для ЗСУ повністю перестали бути проблемою, бо цілком успішний удар вдалося завдати не просто по жирній, а й складній цілі. Не виключено, що наш засіб ураження зайшов на ціль не з південного напрямку, як він летів би найкоротшим маршрутом, а можливо – з протилежного, і противник проґавив наліт.
Ну, а для того щоб відпрацювати подібний маршрут, довелося пролетіти набагато більше 530 км, адже запускали дрони все-таки не з лінії кордону і летіли вони по прямій, а якщо довелося робити коло, щоб зайти зі сходу чи півночі, то там 700 кілометрів буде як мінімум. Тож у цьому випадку полювання виявилося вдалим. Як ми пам’ятаємо, днів десять тому ЗСУ атакували інший арсенал противника, і там відбулися дрібним переляком, а цього разу все зайшло як слива у… ну, куди вона там заходить у таких випадках.
Зрозуміло, що більше інформації про те, що там у них пішло під списання, буде пізніше, а поки що просто ставимо «залік» цьому чудовому заходу. Сам же противник поки що мовчить, бо чергова версія «горять очерети» явно не підходить до цієї ситуації… Але ні! Ось пішли перші повідомлення від завзятих лаптів, і про очерети вони точно не пишуть. Ось перша реакція:
«По арсеналу у Владімірській області, швидше за все, було завдано удару. Але поки що незрозуміло, якою саме зброєю. За даними нашого джерела в Міноборони, вибухи на території 51-го арсеналу ГРАУ в Кіржачському районі Владімірської області, швидше за все, стали результатом удару. Зброю, якою його могли завдати, поки що не визначено. Розглядаються й інші версії НП.
«Щось незрозуміле прилетіло, очевидці чули свист. При цьому бійці ППО нічого не зафіксували, тому не виключаються підпал та інші причини. Але я думаю, що був приліт», – розповів співрозмовник у міністерстві. За попередньою інформацією, на жаль, є понад 10 загиблих серед військових. Ці дані, як і втрати у озброєнні, що сталися внаслідок НП, будуть уточнюватися. При цьому джерела стверджують: незадовго до вибухів на арсенал було завезено партію ракет і снарядів. Тому не виключаються зрада і диверсія».
Звернімо увагу на останню частину повідомлення. Туди привезли ракети незадовго до вибухів. Тобто там відбувалося розвантаження ракет, а це означає, що на арсеналі була не тільки варта, а й обслуговуючий персонал, який займався власне розвантаженням, а також прийомом та оформленням боєприпасів. Тож там точно було понад 10 тулубів просто в епіцентрі вибуху. З іншого боку, такі потужні вибухи, як правило, не залишають на місці подій чогось від персоналу. Тому за потреби можна сказати, що там майже немає 200-х, але є зниклі безвісти. Мовляв, вибухи були потужні, співробітники перелякалися і розбіглися.
Але зауваження про те, що прилетіло якраз у потрібний момент, коли сховища були відкриті, а частина боєприпасів, можливо, ще знаходилася на засобах доставки, дуже показове. Воно й зрозуміло, адже подібне добро має зберігатися в залізобетонних укриттях, і дістати їх через бетон – це ще те завдання. Інша річ, коли прилітає в боєприпаси на відкритій місцевості, а сховища відкриті. В цьому випадку основного шурхоту наводить повторна детонація. Але для того щоб таке забезпечити, потрібно точно знати, що, куди і головне – коли противник привезе.
І ще один момент із ворожого поста. Там сказано, що місцеві жителі чули свист перед початком детонації. Запитання до знавців: що це було? Думаю, що всі одразу все зрозуміли, оскільки люди освічені і напевно читали оповідання Конана Дойля «Строката стрічка» або дивилися його екранізацію. Там теж перед тим, як почалися незворотні події, було чути свист…
ПРО СИМВОЛІЗМ
Якщо вже ЗСУ так вдало зайшли на елітний арсенал ГРАУ, то тут виникає деяке міркування про те, що можна було зробити такого, щоб прутін забув про панду для Кабаєвої і не злазив зі своєї валізи. Як було сказано вище, найкоротша відстань від атакованого сьогодні арсеналу ГРАУ до кордону України – 530 кілометрів. Водночас найкоротша відстань від кордону України до москви – на сто кілометрів менша. А наскільки можна вірити ворожим джерелам, і арсенал, і москву прикриває одна й та сама система ППО. Таким чином, суто механічно до Москви долетіти набагато ближче, але зрозуміло, що в столиці осередками побудовано максимально можливу зенітну систему.
Втім, тут є варіанти і, напевно, наші військові вже в курсі того, як можна виконати удар навіть по самому центру Москви. Недарма ж прасували об’єкти у найближчих передмістях столиці. Інша справа, що навалювати по якихось держустановах марно, тому що їх більша частина розташована у ще совкових будівлях і спорудах, а їх проєктували не так, як житловий сектор або навіть промисловість. Туди закладали стійкість до повітряних ударів, і потім, навіть якщо дрон залетить у вікно їхнього військового відомства, то, звісно, здивує мешканців конкретного кабінету, як це було з кабінетом командувача чорноморського флоту в його штабі, але максимум, чого можна досягти таким ударом, – необхідність перефарбувати стіни і перестелити підлогу в кабінетах, де вцілілі діячі сильно злякалися.
Проте лапті давно показали, що символізм, або простіше, понти, для них – найдорожче. Ми ж пам’ятаємо, як нещодавно вони пустили на наші позиції колони танків із червоними знаменами? Щоправда, з колонами трапилося незворотне, а совкові прапори показали, що горять не гірше за триколори, але потяг до символізму було продемонстровано навіть на низовому рівні. Ну, а верхівка лаптів узагалі побита символізмом, як валянки – міллю. Досить згадати про те, як вони зліпили військовий храм і в ньому щось відлили з металу музейних танків Третього Рейху, а у вигляді реліквій виставили спіднє фюрера зі слідами його останніх переживань. Але як завжди, виявилося, що справжній фюрер разом зі своїм спіднім спокійно собі дожив життя в Латинській Америці, а що показують лаптям – страшно навіть уявити.
Ну, а просто зараз там розгортається новий напад побєдобєсія, і в їхніх ЗМІ гуляють списки тих, хто дав згоду приїхати до прутіна 9 травня. До речі, це теж символізм, бо давно і предметно доведено, що саме цього дня 1945 року нічого не відбувалося взагалі. Акт про капітуляцію Німеччини було підписано 8 травня, причому підписано його на біс, а вперше акт було підписано ще раніше. Ми докладно про це писали раніше, і тепер нема потреби повертатися до цієї теми. Просто нагадаємо про те, що цю подію лише лапті відзначають як «день перемоги», а для решти світу війна продовжувалася, бо з неї вдалося вибити Німеччину, але не Японію. Втім, це – одна зі скрєп, на якій і тримається весь їхній кривавий цирк.
Так от, якщо прутін вже розіслав запрошення різноманітним діячам, які дали попередню згоду трясти руку відморозку та вбивці, то це означає, що він особисто гарантує їхню безпеку під час проведення зазначених заходів. Зокрема, він гарантує, що по кремлю чи чомусь там ще нічого не прилетить. Але, як показала практика, не прилетить туди лише в одному випадку – якщо ЗСУ не вирішать відпрасувати цей курник якраз за день до заходу, наприклад. А особисті гарантії прутіна нічого не означають абсолютно. І тому ті, хто дав попередню згоду, повинні цікавитись питаннями особистої безпеки – не в Москві. Можливо, це для них поки що не так очевидно, але якщо сьогодні чи завтра туди щось прилетить – усе зміниться, і символізм набуде зовсім іншого вигляду та смаку.