Авторка перекладу: Світлана
Тільки вчора ми вказували, що вже близько місяця ми спостерігали паузу в роботі сил оборони по НПЗ противника. Це виглядало дивно, бо, починаючи з серпня, ці удари являли собою карусель, яка радувала жителів різних регіонів курника кумедними картинами палання заводів. Плюс до того, місцева публіка могла переконатися в тому, що дрони летять повз їхні житлові квартали, щоб показати нове прочитання старовинного серіалу «Круте піке». Останні удари відбулися на початку січня, і після цього виникла пауза майже на місяць.
Складно сказати, чим було викликане таке «вікно», бо «договорняку» тут явно не могло бути, адже ворог лупив по нашій енергетиці саме в цьому проміжку часу. Можна лише припустити, що на певний час було зсунуто пріоритети, і ту кількість дронів, які повинні були допомогти лаптям освоювати кошти на ремонті НПЗ, було задіяно для нанесення дзеркальної відповіді, а саме – винесення об’єктів енергоструктури ворога. І частково це вдалося. Така відповідь була частковою, бо москва на собі не відчула нічого подібного, зате прикордонні обласні центри тепер точно знають, що таке блекаут і як це виглядає, коли немає ні світла, ні води, ні опалення.
Як відомо, найповнішим чином цю дзеркальну відповідь відчув на собі Бєлгород. Довгий час бєлгородівці та апарат гауляйтера спокійно спостерігали, як через місто рухаються війська в бік України, як із території міста по Харкову запускаються ракети, і, врешті-решт, регулярно бачили, як з їхніх літаків відвалюються бомби, що замість Харкова падають у межах їхнього населеного пункту. І загалом це їх влаштовувало, бо вони всі як один підтримували «есвео», але ось тепер програється принцип, що коли потрібні думки не приходять через голову, вони прийдуть через інші частини тіла, нехай і не призначені для цього.
Так, буквально пару днів тому гауляйтер Бєлгородської області Гладков показав, що до нього стало щось доходити, нехай і наприкінці четвертого року війни. Дивно, але він таки побачив залежність між тим, що летіло і летить по Україні, й тим, що відбувається з його регіоном. У зв’язку з цим на одній із нарад з керівництвом області, за словами очевидця, він заявив таке:
«В’ячеслав Володимирович заявив, що кілька разів просив у москві посилення ППО Бєлгородської області. Йому сказали, що зараз це неможливо. Та й захистити Бєлгород складно, ворожа територія надто близько. Тоді він спересердя сказав: «Нехай все ж таки дадуть нам спочатку ППО, а потім бомблять Україну. А то нас кинули, не можуть захистити, а за кожен удар по Києву чи інших ворожих містах ми отримуємо у відповідь. Не можуть захистити людей у Бєлгороді – хай не нікого бомблять!»
Ба більше, пацієнт кілька разів говорив щось подібне, а в одній із промов пішов ще далі і вказав місце, звідки, на його думку, потрібно перекинути ППО, – з москви. Такі його заяви було розцінено як зраду, і багато діячів напророчили, що «по нього прийдуть», але як це не дивно, цього поки що не сталося.
(Далі буде)
Пауза виникла чпрез усунення Буданова та Малюка. Блазень боїться кінця війни і усунув ефективних керівників.