Ідеться про план, який реально існує і передбачає буквально все, аж до виключення з обігу совкового терміна «Прибалтика», який для естонців, латишів та литовців є індикатором тесту «свій – чужий». Той, хто його використовує, автоматично йде в «чужі», хоч і з можливістю реабілітації, але для цього вже доведеться потрудитися, щоб пояснити, звідки у твоєму лексиконі взялася ця погань. А натомість було рекомендовано використовувати інший термін – «Балтійський регіон». І, як належить, комплекс цих заходів отримав свою власну назву, яка тим, хто в темі, одразу говорить про те, що взагалі стоїть за назвою.
«БАЛТІЙСЬКА ПЛАТФОРМА»
Головна мета, поставлена перед усіма учасниками операції, полягала в тому, щоб різними шляхами відокремити країни Балтії від «старої Європи», зсередини розхитати ситуацію та отримати повний контроль над ними за допомогою «п’ятої колони», яка вже перебуває на їхній території. А тут на чільне місце ставилися не тільки банальні імперські цілі захоплення територій, а й боязнь того, що Балтійське море вже наполовину перетворилося на озеро НАТО, і якщо тільки Швеція з Фінляндією теж замисляться про входження до Альянсу, то настануть найбільш негативні геополітичні наслідки. Адже в такому разі під питання стане існування Балтійського флоту, і плюс до того, з балтійських портів здійснюється експорт нафти, і звідти ж стартують газопроводи.
Тут важливо зауважити, що цей процес поділу, хай і пунктирно, але вже почала Ангела Меркель і ряд її радників, у тому числі військових. Пробні камінчики полетіли у вигляді дискусії про те, а чи варто вплутуватися в бійку, якщо москва вирішить вторгнутися на їхню територію силою. Тоді ми не раз натикалися на зусилля з формування «прагматичної» точки зору такого плану, що мовляв, у путіна там буде бліцкриг і швидко відреагувати на вторгнення все одно не вийде, а тому – доведеться відбивати країни у окупанта, що закріпиться там. Плюс до того, доповідалося про те, що москва матиме майже нульове плече логістики, і тому захист країн Балтії перетвориться на марну бійню. Остаточно це не було сформовано, і Анжела пішла на початку цього шляху. Але зараз добре видно, що її заяви і заяви її оточення чітко вкладаються у те, що планували у путіна.
Як завжди, для того, щоб влізти до сусідів і втягнути туди всі необхідні інструменти для подальших дій, спочатку треба було створити цю саму «точку входу». Причому зробити це слід було не брутально, а так, щоб це не викликало відторгнення ні в самих цих країнах, ні в Європі. Привід мав видаватися пристойним та співзвучним тому, чого хочуть громадяни самих цих країн. Простіше кажучи, потрібен був Троянський кінь, на якому можна було легко в’їхати в будь-яку з цих країн, навіть натяком не кажучи про те, які кінцеві цілі ставляться для всіх цих заходів.
І таку тему було знайдено – екологія. Москва мала стати центром занепокоєності станом Балтійського моря. Начебто вони самі для себе вели дослідження на цю тему і виявили кричущі факти, які дуже негативно впливають на стан моря. Але через те що воно омиває береги цілої низки країн, то занепокоєність екологічним станом цього моря пропонується обговорювати з представниками всіх зацікавлених країн, і насамперед – країн Балтії.
(Далі буде)