Якщо ж просто ховатися, наприклад – замкнутися у протиядерному бункері, то це – не вирішення питання. З одного боку, це буде комфортна і, можливо, безпечна, але все ж таки в’язниця. А він до такого не звик, і тому це не для нього. Але є й інша причина. Він точно знає, чим закінчуються такі варіанти. Цар Коля-2 показав на своєму прикладі, що це – не зовсім правильне рішення. Знову ж таки, Саддам ховався в якійсь норі, але його звідти витягли і повісили. Каддафі закінчив точнісінько так само, але без суду. Милошевич і Караджич до суду доїхали, але вже у в’язниці військового трибуналу їм стало якось погано.
І якщо вже розглядати варіант суду, то прутін туди точно не доїде, і не тому, що він туди не хоче потрапити, а просто в нього це не вийде. Якщо все почне валитися, то його власні братки спитають із нього за те, що він протринькав общак. А це смертний гріх навіть для таких аристократів, як прутінська гопота. Тож йому не дадуть з’їхати до Гааги. Це поки він на троні, його бояться, а щойно він звідти вивалиться, то розклад кардинально зміниться.
Але тут є й інший розклад. Буквально щойно ми спостерігали доставку Мадури до нью-йоркського суду, а точніше – до Бруклінської в’язниці. До речі, з’явилися чутки про те, що під час захоплення Мадури покришили не лише кубинських охоронців, а й лаптів, які координували питання безпеки. Лапті не зізнаються, але все вказує на те, що так воно й було. Так от, якби прутін наважився здатися в суд особисто, то його безумовно, ліквідували б свої.
Якщо ж розглянути варіант його захоплення, то чиї бійці здатні таке виконати? Відомо, що «Дельта» навіть не сунеться по прутіна, і залишаються тільки наші специ. І ось тут у мене є великі сумніви, що вони довезуть пацієнта живим. Ось просто перед очима стоїть шматок тексту рапорту, в якому написано, що пацієнта було ліквідовано при спробі втечі… Ну і що, що на той момент у нього було прострілено ноги? Старий дзюдоїст знає, як діяти в такому разі.
Залишається передостанній варіант – накласти під себе, як це зробив Адольф Гітлер, згідно з офіційною версією його кончини. Кожен може знайти будь-яку фотографію прутіна і, подивившись на неї, відповісти собі на просте запитання: чи здатний він влаштувати собі таку кончину? На нашу думку, цей боягуз не тільки не зможе зробити щось подібне, а й при погляді на його портрет виникнуть великі сумніви в тому, що до нього застосовне слово «кончина». Адже, за ідеєю, це щось велике чи масивне, а цей напівпокер і кончина – різні речі. Він навіть не наважиться прийняти склянку дусту чи упаковку щурячої отрути, а тому цей варіант відкидається рішуче і безповоротно.
У такому разі найімовірнішим з усього списку варіантів стає втеча за кордон. Інша справа, що перелік країн, які могли б прийняти в себе цього вовкулака, не дуже довгий, а з них лише одна чи дві зможуть фізично захистити його від когось, хто зможе прийти до нього в гості з льодорубом. Найімовірнішим варіантом тут є Північна Корея, хоча й тут – не все так просто. Ин – той ще живодер, і всі пам’ятають, що на зорі царювання він особисто розстріляв свого дядька, генерала армії, який зневажливо відгукнувся про нього самого. Ну, а прутін – навіть не дядько, і якщо він при владі, Ин має свою вигоду, а коли ховрах опиниться без влади, то ще велике питання, чи далеко заховано той самий кулемет, із якого дядько дізнався багато цікавого.
(Далі буде)
У своїх мемуарах («Час. Люди. Влада») Хрущов порівнював політичний вплив із наркотичною залежністю. Він зазначав, що людина, яка одного разу спробувала смак необмеженої влади, вже не може добровільно від неї відмовитися, оскільки вона дає відчуття, яке неможливо замінити нічим іншим.