Автор перекладу: Світлана
ДНІПРО
Ворог продовжує свою відверто терористичну діяльність і сьогодні завдав масованого дронового удару по центру Дніпра. Нову тактику таких ударів описано вже не раз, і вночі застосували саме її. Внаслідок атаки, станом на ранок, загинуло дві жінки та понад десть осіб зазнали поранення. Напевно, висновки про ці варіанти нальотів уже зроблено, і просто сподіваємося, що незабаром відсоток знищених мопедів знову наблизиться до позначки 100. З іншого боку, якщо ворог вважає, що саме такого виду атаки прийнятні як метод ведення війни, що ж, у такому випадку ці методи повинні бути симетричними і застосовуватися в обидва боки.
Нагадаємо, «Москва-Сіті», звідки ведеться керування дронами, – чекає. Та й взагалі, доки москва дивиться війну по телевізору, все так і триватиме. Практика показує, що всі зміни, а тим більше – перевороти або зміни влади, відбуваються після того, як починають змінюватися настрої у жителів столиці. Але можна не сумніватися, що своїм ходом ці настрої не зміняться. Поки вони спостерігають війну по телевізору, жодних змін чекати не варто.
Плюс до того, москва і підмосков’я просто нафаршировані військовими об’єктами різного класу. Наприклад, у підмосков’ї виробляються практично всі крилаті ракети, якими лапті обстрілюють Україну. Зауважимо, таке виробництво кардинально відрізняється від того, як вони клепають Шахеди, і тому виведення з ладу такого заводу, зі знищенням обладнання та іншого, надовго зупинить процес поповнення запасів цих виробів. Крім того, там досить багато активів, які забезпечують зв’язок, у тому числі космічний, і тому там є куди заходити в гості. Ну, а якщо щось зіб’ють і воно прилетить безпосередньо в телевізор, то нехай вони потім пояснюють дорогим москвичам, чим це відрізняється від того, що сьогодні було вночі в Дніпрі.
«НО ВИДИТ БОГ И ВИЖУ Я ПРИЛЕТЫ В ГОРОДЕ ШУЯ»
Сьогодні вночі ЗСУ оформили продовження серіалу «Весела Шуя», і тут просто нагадаю про те, що вчора було написано в одному з наших матеріалів, присвячених цій темі:
«…Причому ЗСУ продемонстрували свою здатність доробляти свою роботу з другого або третього разу, якщо з першого не все вдалося. Тож тепер у них життя точно перестає бути томливим…»
Як тепер уже відомо, сталося саме те, що викладено в цій цитаті. Вночі було завдано повторного удару по пункту постійної дислокації 112-ї ракетної бригади Росії в Шуї Івановської області, яка разом із курською ракетною бригадою завдала ракетного удару по центру міста Сум, внаслідок чого станом на сьогодні вже загинуло 35 осіб. Ці удари було названо відплатою за Суми, але в принципі це було зрозуміло на основі причинно-наслідкових зв’язків. А тепер на місці прильоту було виявлено уламки дрона, на якому написано коротке послання ракетникам, відображене на заголовному фото. Якщо в когось ще виникало їхнє улюблене запитання «За що?», то разом із відплатою прилетіла і пряма відповідь на нього.
Саме цей удар по Шуї має показовий характер, і тому на ньому варто зупинитися докладніше. Наскільки можна зрозуміти, удар по розташуванню курської бригади, попри анонс, озвучений ГУР, виявився несподіваним для противника. Звідси й велика кількість 200-х, у тому числі оприбуткованими виявилися і старші офіцери. А от чогось подібного, але вже в Шуї, не могли не чекати. Але одна справа – чекати, і зовсім інша – бути готовим до того, що може статися. Між цими поняттями – прірва, і часто – завалена «двохсотими».
Зрозуміло, що курська бригада була лише за сотню кілометрів від найближчого можливого місця запуску дронів ЗСУ, а івановська розташована на відстані 800–900, а може, й 1000 км. Адже очевидно, що по прямій дрони не летять і треба обійти виявлені осередки ворожої ППО, а тому ілюзія безпеки, напевно, була присутня. Але з іншого боку, наші військові вже багаторазово завдавали ударів і на більші відстані. Однак на те вона й ілюзія, щоб вводити в оману.
І ось першого удару було завдано у світлий час доби. Швидше за все, це було сплановано так, щоб відповідальні товариші, а саме офіцери, прибули до місця служби та особисто могли спостерігати, як до них наближаються дрони, що несуть радість і наснагу в розташування їхньої частини. Численні відео першої атаки, окрім усього іншого, показали важливий момент. Звичайної роботи ППО в районі розташування бригади не було абсолютно. Як виглядає картинка роботи ППО з використанням зенітних кулеметів, гармат і ракет, усі ми чудово знаємо. Також ми знаємо про те, як це сприймається у плані звуку.
Так от, нічого подібного тут не було зовсім. Картинка була повністю відсутня, а звуки свідчили про те, що в небо палили з легкої стрілецької зброї, швидше за все – з автоматів, максимум – ручних кулеметів. Зрозуміло, що через брак кращого можна намагатися стріляти з усього, що є під рукою, і там навіть ходять легенди про попів, які збивають дрони з рушниць.
Дивно, як вони ще не придумали казок про те, що примудряються збивати дрони матюками або коров’ячими плесканцями, але, напевно, це через скромність. Адже якщо взяти відрізок часу, наприклад, з 15 березня по 15 квітня і порахувати, скільки вони збили далекобійних дронів ЗСУ, то виявиться, що стільки не може випустити не те що промисловість України, а й усі світові виробники, разом узяті. Тому вони скромно пишуть про те, що збили 100500 дронів, і нічого не розповідають про швабри, наприклад, яким знайшли ще одне, не таке непристойне застосування.
Але собі вони нехай розповідають що завгодно, а ми розуміємо, що прикриття цієї локації зенітними засобами не було зовсім. Напевно, це було приємною несподіванкою для наших дронників, бо це не просто ракетна бригада, а, кажуть, вона єдина, прапор якої обвішано сімома орденами. Як виявилося, цими цяцьками таки не вдалося замінити зенітне прикриття. Словом, учора туди прилетіло, і, як показали супутникові знімки, там утворилося як мінімум два великі вогнища пожежі.
Можна не сумніватися, що після ліквідації вогнищ загорання туди зібралося все командування бригади і, швидше за все, приїхали чини вищого командування. Адже треба було скласти акти і відобразити всі пошкодження та втрати, бо інакше матеріальні цінності, а особливо ті, що мають гриф «таємно», списати не вдасться. Плюс до того, повинні були приїхати фахівці управління озброєнь для того, щоб обстежити відповідну матеріальну частину – пускові установки, самі ракети, зарядні комплекси та інше на предмет можливих пошкоджень. Адже саме таке озброєння рідко буває під прямим ударом. Плюс до того, там обов’язково мала з’явитися група особістів, яка мала з’ясувати, чи все було організовано для того, щоб не допустити втрат особового складу і матеріальної частини…
Усе це до того, що як мінімум увечері там зібралася велика бригада чинів, які винесуть свою думку про те, що і як тут сталося. Безумовно, все це було розцінено як велику НП, і тому роботи там йшли в авральному порядку, в тому числі вночі. Особливо це стосувалося озброєнь – тих самих пускових установок і, напевно, боєкомплекту, що складається з декількох ракет і знаходиться поруч, тому що саме це є основною цінністю.
І ось у розпал цієї метушні прилетіло в ангари. Принаймні, місцеві жителі, дивлячись на те, куди прилетіло і де сталися потужні вибухи, самі кажуть про те, що це ангари. Звідси виникає припущення, що, знаючи процедури, які противник застосовує у подібних ситуаціях, наші військові вчора відпрацювали по бригаді так, щоб розворушити цей клопівник. Це з урахуванням того, що вони просто мали чекати чогось подібного. А ось продовження банкету там навряд чи могли чекати і тому влаштували сходку чинів різного калібру, після чого туди прилетів контрольний удар.
Візуально цього разу там справді вдалося зачепити щось жирне, бо горіло там славно і однозначно – веселіше, ніж учора. І що характерно, знову немає жодних ознак роботи ППО. Принаймні з того, що вдалося побачити на цей момент, зенітники там не відзначились. На відміну від попереднього удару, цей було виконано в темний час доби, і тому будь-які зенітні засоби, які могли працювати при відбитті повітряної атаки, було б видно як на долоні. Але ні, з Рубльовки сюди не перекинули навіть занюханого «Панцира». А їхня преса з цього приводу написала таке:
«У ніч проти 17 квітня українські безпілотники знову атакували місто Шуя в Івановській області, в якому знаходиться база 112-ї гвардійської ракетної бригади збройних сил Росії. В оперативному штабі регіону попередили про наліт дронів, проте жодних подробиць після цього не повідомили. За словами місцевих жителів… на початку четвертої години ночі було чути звуки стрілянини та щонайменше п’ять потужних вибухів. Після цього… на території військової частини спалахнула пожежа. За даними телеграм-каналу Exilenova+, один із дронів міг влучити в ангар, де зберігаються ракети «Іскандер».
Словом, на цей момент з’ясувати вдалося тільки це, але «осінтери» вже сходяться на думці про те, що ангар з «Іскандерами» справді став однією з цілей нічної атаки. Напевно, до вечора буде більше ясності, і якщо це так, то, можливо, це буде перший випадок, коли було атаковано ракети саме в запасах ракетної бригади. Швидше за все, такі ракети вже потрапляли під ніж, але на арсеналах ГРАУ.