Про синтез (Частина 2)

Але ось на третьому десятку свого царювання прутін вирішив: «Не хочу быть вольною царицей, хочу быть владычицей морскою» – і почати вирішив з Азовського та Чорного морів. Прутін вважав, що все станеться після того, як його рибка – крейсер «москва» – махне хвостом і скаже: «Не кручинься, пердун старый, ступай себе домой, и будет тебе счастье… только накройся корытом в своем Валдае. Мало ли что». Але рибка (крейсер «москва»), не тільки хвостом махнула, а й копита відкинула, а з володаркою якось не склалося, хоч і сидить він на своєму Валдаї, прикриваючись поки що не розбитим коритом.

Довелося впрягатися у велику і аж ніяк не триденну бійку, і, як виявилося, старого конягу нових алюрів не навчиш (Серьога Лавров в курсі). Війна пішла не за тим планом, який він собі малював на самому початку цієї епопеї, і довелося вигадувати щось нове. І тут він згадав про труби. Справді, якщо по них цілком проходять гази, то ними може пройти і м’ясо. Сказано – зроблено, і пішли трубами десятки й навіть сотні «багатирів». Ішли вони суворо, виключно в позі рака, скрєпній позі, в якій стоїть все населення курника, але ще не все воно у трубах.

Ось це і є їхнє військове мистецтво, синтезоване з трубним досвідом. А коли втрати у зв’язку з цими трубними атаками стали вже непристойними, то замість того щоб припинити цю практику, там переключилися з газових труб на труби стічних та зливових вод. Тобто відмовлятися від подібних методів ведення війни там не те що не думають, а й навіть поширюють цю практику на інші підземні комунікації.

Як відомо, Україна першою у світі вивела безпілотні сили в окремий вид військ, і лапті це одразу ж перекозлили. Але тепер ходять наполегливі чутки, що вони можуть заснувати ще один вид військ – трубні. Щоправда, назву там ще не придумали, але точно – не «трубні», бо така назва аж надто скидається на «трупні», а це – недобре. Нині там схиляються до назви «ла*нопровідні війська», а бійців називатимуть відповідно – «ла*ноходами» чи «ви*еренцями».

Тим більше що на парадній формі хвацько виглядатимуть погони споконвічного коричневого кольору і, відповідно, будуть знаки розрізнення з певною символікою та яскраві шеврони. Тобто відмовлятися від цієї практики там не мають наміру, проте творчо підходять до питання про те, в який несподіваний тип труб можна засунути своїх «пінгвінів». А все тому, що у царя труби в голові звили гніздо, тож не дивно, що його голова в плані шевелюри мало чим відрізняється від коліна.

ТЕОРІЯ КОНТЕЙНЕРІВ

Друга історія пов’язана з таким самим утилітарним предметом, як і труба, але в цьому випадку йдеться про контейнер. Здавалося б, який синтез може виникнути за участю цього предмета? Адже він став настільки звичним, що його можна побачити буквально скрізь і на будь-якому виді транспорту: морському, повітряному чи автомобільному. Проте саме ця звичність та утилітарність роблять із нього ідеальне прикриття для інших, серйозніших сфер діяльності. Причому такий синтез відбувається не в одному місці, а відразу в різних точках світу. Але в одному з таких місць контейнер став чимось більшим, ніж елемент більш-менш вдалого і вже точно – несподіваного рішення.

(Далі буде)