Про гасла і не тільки (Частина 2)

Або ось іще одне гасло: «Миру – Мир!» Знову ж таки, його можна розглянути з погляду світової революції, зашитої в комуністичну теорію, а можна до нього поставитися як до чогось на кшталт полегшеної мантри для спустошення свідомості: «Миру – мир, жиру – жир, сиру – сир». Повтори чи прочитай це сто разів поспіль, і порожнеча у просторі між вухами аж дзвенітиме. Совки вміли створювати такі мисленнєві закладки для спустошення мозку, і це працювало чудово.

Практично в будь-якій точці совка можна було зустріти напис, який говорить: «Ленин жил, Ленин жив, Ленин – будет жить!» А між іншим, таке гасло було згенеровано за часів історичного матеріалізму, а тут пахне чимось явно не матеріалістичним. Це вже дуже схоже на «Ілліч воскрес! Воістину воскрес!» Якщо ж відійти від Христа, Осіріса чи хто там ще воскресав, то все це схоже на сюжет фільму «П’ятниця, 13-е. Джейсон живий!» У ньому теж ідеться про те, що персонаж начебто помер, але виявилося, що це не зовсім так. Через те що в нього не було персонального мавзолею, персонаж вирішив трохи побешкетувати. Звичайно, в порівнянні з дідусем Леніним походеньки Джейсона були ранковим святом у дитячому садку, і тому гасло виявилося теж – так собі.

Але в цьому випадку нам цікаве зовсім непримітне, хоч і так само порожнє й тупе гасло, що виглядало так: «Мы говорим – Ленин, подразумеваем – партия. Мы говорим – партия, подразумеваем – Ленин». У сенс цієї маячні не варто занурюватися, бо його там немає в принципі хоча б тому, що незрозуміло, хто такі «ми», які все це мають на увазі. Ніхто з живих людей навколо нічого подібного не говорив і тим більше – не мав на увазі.

Але ось у старших класах школи сенс цього гасла було розкрито найбільш несподіваним чином. У ті часи довелося стикнутися з комсомольським керівництвом тресту – шефа нашої школи і таким – міського масштабу. Тоді я вперше дізнався про те, що секретар комсомольської організації великого підприємства чи міста – це посада, за яку платять чималі гроші, хоча це була просто стерильна синекура. Вони взагалі не робили нічого хорошого, зате як вони бухали – окрема історія. Валька Полстакана – саме з таких.

Так от, саме від одного з таких діячів я почув справжню форму гасла, вказаного вище, і виглядало воно трохи інакше: «Мы говорим – праздник, подразумеваем – водка. Мы говорим – водка, подразумеваем – праздник». І варто сказати, що в такому вигляді гасло працювало безвідмовно. До опису цих заходів ми вже поверталися не раз і просто залишимо це за дужками і зазначимо, що конструкція цього гасла просто зараз програється на болотах найнесподіванішим чином. Через те що зараз там немає комсомольців, а всі старі комсомольці та комуністи тепер хрестяться так, що від завзяття можуть і очі собі повиколювати, то саме попи видають найцікавіші перли, які й перегукуються зі згаданим вище гаслом. Ідеться ось про що:

«Тривожну інформацію нам повідомило джерело у Кремлі. 

«Після того, що сталося з Мадуро, ми почали активно шукати тих, хто може так само зрадити Володимира Володимировича. І дійшли неприємного висновку. Серед людей, близьких до президента, виявилося надто багато потенційних зрадників. Тих, хто робив заяви, які розходяться з курсом росії, висловлювався проти сво, сумнівався у світлому майбутньому нашої країни і так далі. Ми зараз стикнулися зі складним завданням – виявити справжніх зрадників. Так, щоб не карати всіх підряд, що призведе до непередбачуваних наслідків», – розповів співрозмовник каналу.

Також, за його словами, Церква отримала наказ посилено молитися – «за те, щоб визначити справжніх зрадників. І щоб вони не зашкодили президентові».

Правда ж, текст вийшов мальовничий? Але тут знову є той самий дивний наліт, що і у всіх совкових гаслах. Ось до чого тут Мадуро та Венесуела? Вони що ж, бояться, що Тромб наважиться надіслати «Дельту» в його Валдай? Серйозно? Та туди швидше спецнази ГУР і СБУ з’являться, ніж «Дельта». Проте вони не злазять з теми зрадників і Мадуро. А з в’язниці Стрєлков-Гіркін пророкує прутіну, що закінчить він, як Мілошевич, – у Гаазі. Втім, вони говорять Мадуро, а мають на увазі Сі. Там щойно ситуація підійшла до військового перевороту навіть ближче, ніж із пригожинським варіантом. Але ім’я Сі всує вимовляти не можна, тому й виходить, що коли вони говорять Мадуро, насправді їх до ус*ачки лякає варіант Сі. Ось так воно узгоджується з гаслами. Вони живуть у страху, а часом – і в жаху, і нічого іншого в них уже не буде.