І що ви зробите? (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Зараз у Штатах ситуація складається саме таким чином, як це було описано приблизно пів року тому на наших сторінках. Тоді ми звернули увагу, що за час своєї першої каденції Додік отримав кілька судових рішень, які загалом роблять необмеженою недоторканність президента за злочини, скоєні ним під час виконання своїх обов’язків. При цьому йому не вдалося отримати судовий вердикт, який би поширив ефект «зворотної сили» імунітету на все, що він накоїв до вступу на посаду, але все одно притягнути його до відповідальності за це стало практично неможливо, поки він перебуває на посаді.

Такий стан справ, з урахуванням віку Додіка, який дійде до закінчення останньої каденції у 83 роки, де-факто робить імунітет довічним, а поки він перебуває на посаді – абсолютним. А в попередній статті ми писали, що тепер Додік цілком може публічно заявити: «Так, я російський шпигун, і що ви зробите?» А справді, що може зробити Конгрес або американський нестерпно мудрий народ? Доповідаю: нічого не може. Просто зараз міграційна служба влаштувала смертельне полювання не тільки на мігрантів, а й на громадян США, з їх відстрілом просто на вулицях, і що? Нічого! Конгрес насолоджується своєю синекурою, а американський народ трохи пообурювався і, здається, захопився грою «Кого застрелять наступним?».

У такій ситуації Додік може публічно зізнатися в чому завгодно, а у шпигунстві – тим більше. Просто нагадаємо, що під час виконання обов’язків президента єдиним механізмом усунення його від влади та притягнення до відповідальності є імпічмент. Простіше кажучи, Конгрес бере на себе роль суду присяжних, у ході якого він повинен відповісти на запитання, чи винен президент у висунутих йому звинуваченнях. І це справді винятковий варіант, коли повноваження суду бере на себе законодавча гілка влади. Якщо Конгрес вирішить, що президент винен, його усувають від влади, і через те що він перестає бути президентом, він уже підпадає під юрисдикцію звичайного правосуддя, і суду залишиться розглянути питання про призначення міри покарання.

Але у цього формату є і зворотний бік. Якщо під час процедури імпічменту чинного президента визнають невинним, то в цьому випадку його не можна вдруге притягувати до відповідальності за те саме. А через те що на першій каденції процедура імпічменту завершилася тим, що провину президента не вдалося довести і, відповідно, він вийшов із неї невинуватим, то вдруге з того самого питання притягувати його до відповідальності не можна. Тоді його якраз і звинувачували в діях, спрямованих на шкоду США і на користь росії.

Таким чином, тепер він цілком може на весь бальний зал Білого дому сказати: «Так, я російський шпигун! Живіть із цим тепер», – і все. Заплутане законодавство США, яке багато в чому стало анахронізмом, дає таку можливість легко і невимушено, і те, що Тромб досі не скористався тим, щоб показати середній палець усій Америці, свідчить про те, що в нього – слабувато з польотом фантазії. Якби він не замкнувся на своїй жадібності та дивних ідеях, таких як бальний зал, він би вже дійшов до такого кілька місяців тому. Але попереду в нього три роки каденції, і все ще може бути. До речі, просто зараз і виникла така ситуація, але з іншого приводу.

(Далі буде)