Про еволюцію гасел

Уперше опубліковано: 23.10.2022

Автор: UKarmeluk

Авторка перекладу: Світлана

У нещодавній статті Антиколорадос надав вичерпну характеристику населенню Мордору:

«Тому треба просто прийняти просту істину про те, що це – стадо руйнівників, грабіжників, ґвалтівників та вбивць. Ні перевиховати його, ні переробити не вдасться, бо це – стійкий стан, що являє собою зону комфорту для тих, хто до нього входить. Вони підривають труби, ріжуть кабелі, розстрілюють будинки і спалюють усе це не заради боротьби чи досягнення мети. Це їм подобається і це в них виходить. Мало того, вони пишаються цим».

Якось приятель, що пожив у Швеції, розповідав, що в місцевих фільмах, які описують дореволюційне життя, все, за винятком мови, як у п’єсах Чехова, – ті ж проблеми, той самий одяг, та ж технологія тощо. Однак, як відомо, основні напрями соціального розвитку громадянського суспільства по обидва боки кордону радикально розійшлися, і відновити гармонію не вдалося, навіть маючи божевільний профіт від продажу викопного палива.

На запитання про те, що є першопричиною розбіжності, відповіли давно і докладно. Процес було запущено у жовтні 1917, а потім була безліч бурхливих подій, пов’язаних зі знищенням наявного і побудовою нового суспільства, суть якого ілюстрували гасла. Напевно, найширше відомим є це:

«Комунізм – це радянська влада (читай: диктатура пролетаріату) плюс електрифікація всієї країни».

Час минав, будувалися електростанції, «лампочки Ілліча» спалахували тут і там. Щоправда, при цьому забували, що план електрифікації було розроблено ще за царя-батюшки.

Після закінчення значного часового періоду, що вмістив і голодомор, і побудову «неповного соціалізму», і Другу світову, «деяким товаришам із ЦК» стало зрозуміло, що на шляху побудови найсправедливішого соціального ладу, заради якого принесли в жертву мільйони людей (див. ілюстрацію на початку статті), однією електрифікацією не обійтися. І популярне гасло авторства великого вождя революції, за відсутності власних виразних ідей успішної «повної» побудови справедливого суспільства, вирішили трохи доопрацювати, і другий лисий додав до карбованої формули першого лисого і гаркавого прометея «… і хімізація всієї країни».

Як відомо, «хімізація» не допомогла, і совок спочив у бозі, прихопивши із собою заодно жадану ковбасу по 2.10 та морозиво пломбір на паличці по 15 коп.

«Розвинений соціалізм» тимчасово змінив капіталізм, на зміну якому непомітно прийшов путінізм – форма державної влади, визначення самої суті якої довго годуватиме «філозофів» усіх країн.

І якщо ВКП(б) у своїй діяльності керувалася теорією «марксизму-ленінізму», путіністи, щоб не відстати від паровоза, який летить, створили свою – «русскій мір» – і взялися, як і належить «праведним» місіонерам, нести її «вогнем і мечем» у країни близького зарубіжжя – Білорусь, Грузію, Україну, Казахстан, залишаючи поки що за дужками колишніх васалів, які втекли під парасольку НАТО.

Там, де населення, за винятком манкуртів – людей, що «втратили зв’язок зі своїм історичним, національним корінням, забули про свою спорідненість», не прагне по-хорошому сприймати нові віяння «русского міра» (Україна), їх насаджують залізною імперською рукою аж до знищення цивілізації як такої. Нині це виявилось у методичному, крок за кроком, руйнуванні путіністами інфраструктури українських міст.

Цей історичний період заслуговує на своє власне політичне гасло. Не претендуючи на оригінальність і повноту охоплення всієї шкоди путінізму, якої він завдає земній цивілізації, візьмемо за основу стару матрицю, і спроєктувавши її на сьогоднішнє правління чергового лисого, отримаємо:

«Русскій мір – це путінізм плюс деелектрифікація і децифровізація сусідніх країн».

Недарма в різних інтерпретаціях стверджується, що історія повторюється, і так далі. Наважуся зазначити, що повторюється історія все ж таки у вигляді трагедії значно частіше, ніж в інших реінкарнаціях.

Але, згідно з гегелівською ідеєю еволюції, будь-який соціальний устрій, що перешкоджає прогресу, буде зметено історією. Залишилося лише трохи підштовхнути, щоб отримати змогу на власні очі споглядати, як путінізм поступиться місцем черговому етапу розвитку суспільства. Що це буде, можете пофантазувати на дозвіллі. Судячи з того, що цей процес іде повним ходом і в ньому ЗСУ відіграють критично важливу роль каталізатора, чекати залишилося недовго.