Уперше опубліковано: 27.04.2023
Авторка перекладу: Світлана
Від редакції (передмова 2023 року)
Це – невеликий історичний нарис, що ілюструє просту і однозначно гідну думку: «Роби те, що зможеш, а іноді й більше». Причому роби це для себе, а не для того, щоб отримати якийсь профіт від цього, навіть якщо про це, крім тебе самого, цього ніхто і ніколи не дізнається. Як це не гірко, але ми ніколи не дізнаємося про останні секунди життя багатьох наших героїв, які зробили свій останній у житті вчинок, знаючи, що про нього ніхто не дізнається, навіть побратими чи рідні.
Нарис дуже довго лежав у режимі «на потім», бо без контексту він навряд чи міг би стати цікавим і корисним. Але зараз він, напевно, буде доречним за місцем і часом. Утім, кожен зможе це вирішити для себе сам.
***
Вона народилася приблизно в той час, коли пішла перша потужна тріщина через усю російську імперію, – в лютому 1917 року – в сім’ї польських євреїв. При народженні її звали Франческа Мангеймер, але потім вона була відома під ім’ям Франческа Манн. Танцями вона займалася з дитинства, спочатку у школі Тетяни Висоцької, а потім – у балетній школі Зигмунда Домбровського. Паралельно вона відвідувала заняття в гімнастичній і танцювальній школі Ірени Прусицької, де опановувала вільний танець, балет і чечітку. Франческа проявила талант і поступово ставала дедалі відомішою й затребуванішою.
Ще відвідуючи танцювальну школу, вона вже виступала на публіці і навіть давала сольні концерти у Великому театрі Варшави. Словом, вона стала однією з найбільш відомих і перспективних танцівниць Польщі в період із 1936 по 1939 роки. Незадовго до початку Другої світової війни Франческа Манн виборола 4-е місце на Міжнародному танцювальному конкурсі в Брюсселі, де виконала танець балерини, натхненний балетними ескізами Дега, залишивши позаду понад сто двадцять танцюристів. До того часу вона вийшла заміж за музиканта Марка Розенберга, від якого народила дочку.
Словом, її кар’єра ще тільки рухалася до зеніту, коли почалася Друга світова війна. Ну, а що було з євреями в Польщі, всі чудово знають. Як і всі інші євреї, вона потрапила до Варшавського гетто і, пройшовши всі кола цього збоченого та адаптованого для цього світу пекла, потрапила до концтабору в Берген-Бельзені. Після недовгого перебування в цьому місці її та ще близько двох тисяч євреїв відправили до концтабору Аушвіц-Біркенау, який спеціалізувався на масовому знищенні в’язнів. Це було як раз одне з кількох місць, де знищення було поставлено на промислові рейки і технологію було відпрацьовано до конвеєра.
На той час, коли настав її день померти, там повним ходом працювали газові камери, де жертв умертвляли, після чого їхні тіла спалювали в табірних крематоріях. Її ця доля не минула. Перед тим як в’язнів поміщували до камери, куди пускали газ, їх змушували повністю роздягатися. Партію жінок, у якій була і Франческа, теж змусили роздягатися під контролем есесівських наглядачів у роздягальні перед газовою камерою № 2.
(Далі буде)