Але все це — питання економіки та фінансів, які начебто прямо не вказують на стан, який ми артикулювали на самому початку. Проте є і безпосередні висловлювання на цю тему. Це вже з інших джерел, які знаходяться на поважній відстані від преси, зате близькі до вищих ешелонів влади. Пишуть вони таке:

«Колеги пишуть: Кремль серйозно занепокоєний сепаратистськими настроями в регіонах. Ми дізналися, у чому полягає проблема. «Проблема є, і досить непроста. Багато хто в Сибіру, на Кавказі, в Татарстані, десь, умовно, в Тиві чи Бурятії, у низці інших регіонів не розуміють, чому важливо воювати за росію. Чому почесно померти за росію. За гроші ще готові взяти участь у СВО, а ідейно – ні. І на основі цього небажання формуються нові сепаратистські настрої. Мовляв, коли все було добре, ми з вами. А коли в росії стало складніше, треба чимось пожертвувати (життям, грошима, часом), замислимося про якусь там міфічну «ідентичність», про відокремлення…»

Тут уточнимо, що під «колегами» джерело має на увазі «конторських» (ФСБ), а там точно знають про подібні настрої, оскільки це саме ті загрози, з якими вони покликані боротися. Що характерно, у тексті перелічені регіони, частина з яких майже повністю втратила доросле чоловіче населення, яке або пішло в український чорнозем, або вжите в їжу степовою фауною. Зрозуміло, що там виникає питання: де той приз, заради якого вони пожертвували двома поколіннями свого чоловічого населення? А замість «ніштяків» та бонусів їм з москви розповідають, що треба затягнути паски, хоча у самих — пики тріскаються від жиру, а їхні палаци вже недобре розбурхують пролетаріат.

Простіше кажучи, конторські фіксують не підступи ГУР, наприклад, і не тиск української бойової пропаганди, яку стендапери так і не спромоглися створити, а реальні процеси, що виникають у природних умовах, і що найголовніше — вони цілком передбачувані. Але конторські намагаються тримати «покерфейс» і обіцяють придушувати подібні речі з усім своїм завзяттям:

«…Він (конторське джерело — ред.) не виключає, що «виправляти доведеться жорстко». Але сподівається: «Різні народи остаточно зрозуміють, що у них немає альтернативи росії. А у росії немає альтернативи СВО». Інший співрозмовник у Кремлі побоюється, що сепаратистськими настроями скористаються зрадники та внутрішні вороги, зокрема близькі до путіна. І спробують з їхньою допомогою закінчити СВО без перемоги заради власної вигоди… «Така загроза є. Як існує і загроза сепаратистських бунтів в окремих регіонах. Ми готові реагувати і не допустити дестабілізації в країні», — прокоментувало ситуацію джерело каналу в силових структурах».

Це — їхня власна і багато в чому професійна оцінка ситуації. Вони просто зобов’язані фіксувати середню температуру по бараку, і те, що виходить у підсумку, аж ніяк їх не тішить. Зауважимо, до цієї цитати ми жодного разу не вживали термін «сепаратизм», його використовують самі конторські. У цій ситуації репресії можуть призвести до протилежного результату, а натомість публіці треба кинути якихось бонусів, але, як було сказано вище, вже немає звідки їх брати. Треба або скорочувати витрати на війну, або стримувати власні інтереси, а ні того, ні іншого вони не мають наміру робити.

Замість цього там зосередилися на протилежному — затягуванні пасків, і в цій ситуації це — найгірше, що можна робити. А в кремлі розповідають про те, що населення просто вимагає глибше вивернути йому кишені. З 1 січня там підвищили ПДВ і зараз кажуть, що зробили вони це дуже скромно, всього на 10%, а треба було крокувати набагато ширше. Там упевнені, що населення з радістю сприймає ці заходи, і думають не тільки підвищити цей податок, а й вигадати низку нових, щоб «лаптям» жити було краще і веселіше. Принаймні представник адміністрації прутіна розповів те, як це виглядає з кремля:

«Загалом ми бачимо, що росіяни не проти підвищення ПДВ. Багато хто навіть радий цьому рішенню. Бо розуміють — ми підвищуємо податки задля того, щоб успішно продовжувати СВО. Щоб перемогти. Нехай не цього року, але обов’язково перемогти! Тому ми впевнено дивимося в майбутнє. Особисто я не сумніваюся: наші люди спокійно сприймуть будь-які непопулярні заходи заради величі країни».

Загалом, це лише кілька штрихів того пейзажу, куди прутін уже завів своє стадо, і що найголовніше — виходу звідти вже не видно. Так що нам — важко, оскільки ми зазнали агресії, а при владі в цей час опинився відвертий шлак. Проте ми вистояли, а ось ворог уже перетнув межу, за якою на нього чекає маса цікавого.

8 коментар до “Час хисткості (Частина 3)”
  1. “конторські” з досвідом ще памятають як вони прискорювали розпад совка комплексними методами (Бобков та інші), щоб повалити комуністів і прийти до влади. 3 республіки Балтії вони відпустили а 12 прив’язали різними методами. І загалом їм це вдалося. Але зараз вони при владі і не збираються її віддавати.

  2. у низці інших регіонів не розуміють, чому важливо воювати за росію. Чому почесно померти за росію.
    Неправда. Думающих на росии процента 2-3. Другие всем довольны. В том числе и сдохнуть за хотелки хулио

  3. Країна веселих ідіотів. Пуйло для них основа. Коли він стане для кацапів гондурасом з Гватемали, або гваделупою з гондурасом, тоді режим паде. Як не дивно основна сила режима, це сильно поношені кацапки. Відсутність потреби думати власне і є основою педерації кацапів. Тому при владі ідіоти волюнтаристи. Поки не здохнуть діла не буде. До речі саме сильно зношені кацапки виконують роль виховательок. Батьку ніколи, він бухає. Кацапи радісно посилають своїх дітей на смерть, а це вже діагноз, наряду з білими жигулями.

    1. Ви праві щодо жіночого фактору, він дуже впливовий, як у них, так і у нас.
      Те, що ви влучно назвали “сильно поношені кацапки” – доволі широкий і активний прошарок населення, з драмою всередині, ціпкими мушиними лапками і без перспектив. Після розпаду раші вони розповзатимуться, наче таргани, і головне – не давати їм роботу (прибиральниці, няньки, сиділки) і не одружуватись з ними. Друге – питання до чоловіків і їхнього лібідо.

  4. « А в кремлі розповідають про те, що населення просто вимагає глибше вивернути йому кишені.» – реальності наблизились до дуже небезпечної близькості , ковчег Х ой Ноїв вже виготовлений але чомусь у скелі , готовий прийняти всіх бажаючих ( всякий тварюки по парі ) за невеликий внесок …. З іншої сторони світу насувається інша авіаносна реальність зі своєю радою Миру на чолі з чубатим весляром , гребе потужно та незламно повз Гренландію , тьфу , це вже з іншої реальності смарагдового кольору але теж гребе , гребе повз терени України так що у сторонніх спостерігачів щелепи відвалюється . Що , що далі ?.. події розвиваються , схоже на те що вокзал вирушив але валізи ще залишаються на пероні ….

  5. “…росіяни не проти підвищення ПДВ. Багато хто навіть радий цьому рішенню… наші люди спокійно сприймуть будь-які непопулярні заходи…”

    Очень-очень давно один весьма неглупый человек (хотя и со странностями) как-то сказал мне: “Народ будет терпеть все, кроме двух вещей. Народ не потерпит, когда полезут в постель к его жене и когда залезут в его карман.”

  6. Чудесно, что весьма небезинтересный коллега регулярно фиксирует такие изменения. Куда более важно, что они регулярно повторяются, усугубляя общий фон бл*госостояния педерации.

  7. > А коли в росії стало складніше,
     
    Це ж треба, “стало”. Саме собою стало.

Коментарі закриті.