Автор перекладу: Світлана

Предмет подальшого викладу має настільки слизький вигляд, що без двох невеликих екскурсів в історію обійтися неможливо, і почнемо з більш віддаленого за часом. Отже, за давніх часів було в нас наукове світило, не гірше за російського академіка-вівчаря. Себе він називав скромно – проффесор, і це зрозуміло, адже назвати себе доцентом з двома строками навчання у специфічному навчальному закладі означає зразу отримати асоціацію з героєм комедії «Джентльмени удачі», а він не хотів виглядати коміком і тому перейшов відразу до проффесора. Так от, кажуть, що його якось запитали, який у нього науковий ступінь за такого статусу, і він відповів: доктор наук. А на уточнення про те, в якій області він доктор, учений запнувся, бо зразу не зміг вимовити «гірничо-урологічних», у сенсі – з гори він на всіх… але все ж не розгубився і заявив: «У Донецькій!»

Скажімо, мені ще на фініші совка доводилося особисто спілкуватися з діячами, які мали вчені «ступенЯ». Причому спілкування це було ділове, тому їм не було сенсу викаблучуватися, і вони легко розповідали, скільки коштує диплом донецького ВНЗ чи його філії у Горлівці. Причому це було сказано так, щоб у разі чого мати орієнтир про порядок цифр. Наприклад, у Донецьку це коштувало дешевше, ніж у Харківському юридичному, і тим більше ніж у Київському інституті МВС, куди ще й на сесії треба було з’являтися.

У Донецьку ж усе було дешево і сердито, бо «заочники» були стріляні горобці – керівники підприємств чи шахт, а тому займатися пустощами на кшталт відвідування «начиток», курсових та дипломних вони не могли за визначенням. Просто робили внесок і з’являлися вже на урочисте вручення дипломів. Ось там група вперше знайомилася один з одним, і потім у випадку чого вони цілком могли назвати одногрупників, чиї візитівки про всяк випадок залишали у себе. Це не те, що відомий юрист, який не має жодного живого одногрупника. Там усе було статечно: знайомство, вручення дипломів і, звичайно ж, – ресторан до ранку, звідки водії розвозили напівмертвих випускників по домівках.

Другий відступ стосується аналізів. Зараз уже мало хто пам’ятає, що широко відомий у вузьких колах стендапер здавав аналізи на «вживання» і, звичайно ж, успішно їх пройшов. Тоді ще я подумав про те, що за совкових часів на вулиці стояли червоного кольору автомати газованої води. Ось там можна було здати ці аналізи з тим самим успіхом. А головне, коштувало це копійку – без сиропу і три – з ним. Ось і аналіз міг би статися з таким самим успіхом.

Ну, а згадалося це тому, що хтось пропонував проходження тестів на когнітивні здібності всім, хто обіймає відповідальні пости у законодавчій, виконавчій та судовій гілках влади. Якби так сталося, що тести проводили іноземні незалежні фахівці, ми б зараз залишилися взагалі без влади, починаючи з вищої і закінчуючи районною. І якщо районна на виду тільки у невеликого кола глядачів, то верховна – однозначно набула б зовсім іншого вигляду, якби таке дослідження було проведено. Думаю, що у Верховній Раді залишилися б тільки прибиральниці та охорона. Частину цих діячів просто тихо відсторонили б від займаних постів, а частину – відправили б у Павлівку для вжиття невідкладних заходів. Те ж саме і з виконавчою владою.

І тут ми не згущуємо барви. Досить згадати про те, що кілька років поспіль міністром юстиції був пацієнт, який прямо говорив, що він – ідіот, і підтверджував це численними ідіотськими фото. Ну, а колеги, яким доводилося особисто спілкуватися з цим овочем, справді переконувалися в такому стані речей. Тобто там не було ні IQ, ні освіти настільки, щоб зрозуміти суть проблеми, з якою до нього звертаються, не те що знайти її вирішення.

Усі відступи позаду, і можна переходити до публіки, яка прямо і безпосередньо відповідає критеріям, наведеним вище. Так, Трумп сьогодні розповів, що він успішно пройшов тест на когнітивні здібності. А як ми пам’ятаємо, він постійно дорікав Джо Байдену, що в того з цим проблеми. Ну гаразд, тоді треба уважно подивитися на те, що пацієнт виконує саме в цьому плані.

Так, наприклад, багато що можна сказати про людину за її повсякденними діями. Трумп так і робив, розповідаючи, що «Повільний Джо» на пляжі заснув і пускав слину. Добре, якщо вже йдеться про халепи у повсякденній ситуації, то як щодо походу в літак із парасолькою? Тут треба зауважити, що нашим діячам впадло тримати парасольку самостійно, і це роблять холуї, а Трумп не погребував нести парасольку самостійно, але в такому разі когнітивні здібності повинні диктувати певний алгоритм поведінки. І ось як це виглядає. Звичайно, про слину тут говорити нічого, але все-таки.

А все це викладено ось для чого. Сьогодні інформаційна каналізаційна система працює в посиленому режимі та ще з ночі розповідає, що радник Трумпа Кіт Келлог заявив, що запропонував своєму шефу розділити Україну. Коли каналізаційні труби та колектори вже були переповнені, сам Келлог виступив зі спростуванням таких промов, а на додаток з’ясувалося, що він наполегливо рекомендував прибрати з переговорів щодо України явно проплаченого кремлем Віткоффа. І все б нічого, якби ще сам Білий дім не виконував речі, які жодними когнітивними тестами не виправити.

Так, Трумп на публіку і під відео назвав найвеличнішого диктатором. Потім він же тим самим чубом заявив, що ніколи такого не говорив. А в мене складається враження, що він таке хоч і говорив, але явно обмовився. Адже всіх відомих диктаторів Трумп ніжно любить і постійно розповідає, що в нього з диктаторами дружні стосунки. Але в цьому випадку важливо те, що один і той самий пацієнт за короткий проміжок часу робить діаметрально протилежні заяви, і це нікого не хвилює. Загалом, якби це був єдиний випадок, його справді можна було б списати на обмовку чи щось подібне, але ні. Він таке виконує багаторазово і, головне, щодо ключових позицій внутрішньої і, що найнеприємніше, – зовнішньої політики.

Так, щойно заступивши на посаду, він заявив, що ледь не війною готовий іти на сусідів – Мексику і Канаду – за те, що через них у США заходять величезні партії фентоналу і що ситуація з цим наркотиком катастрофічна. Але ось ці дві країни нагадали Трумпу, що він особисто підписав угоду про вільний рух товарів через кордони трьох країн у 2020 році, і на цьому тлі почали розвертати свої експортні потоки в обхід США. І Трумп одразу скасував тарифи. А як же катастрофа з фентоналом? Вона вже скінчилася чи не починалася?

Тепер про тарифи. Він щойно розповідав про те, що його всі обдурюють, «обманули дурачка на четыре кулачка», і тому з 2 квітня він запроваджує ввізне мито для всього світу. Потім він розповідає, що для решти світу робить відстрочку 90 днів. І тут залишимо за дужками те, як він та його друзі заробили на «відстрочці», бо до цього моменту він рішуче стверджував, що тарифи запроваджуються жорстко та безумовно. Тепер він розповідає, що відстрочка може тривати більше ніж 90 днів… І якщо хтось думав, що це вже все, то помилився. Трумп скасував тарифи на смартфони та комп’ютери. Але ж він казав, що та сама «Еппл» поверне виробництво в США. Словом, освіта і когнітивні здібності тут досягли разючих глибин – під рівнем плінтуса.