Із усього, сказаного вище, випливає один важливий висновок. Коли Додік висунув своє виборче гасло «Зробимо Америку великою знову», він мав на увазі власну велич саме за рахунок величі Америки. Йому начхати на те, що цю велич було зароблено поколіннями американців і сотнями тисяч їхніх життів. Він вирішив покрасуватися під фінал власного життя, і якщо заради цього треба спустити в унітаз усе, здобуте не його зусиллями, то він це зробить без жодних сумнівів, діючи за принципом «Після мене – хоч потоп».
У повоєнний період насамперед Америка сприймалася як надійний партнер і ще надійніший союзник. Більшість країн світу прагнули стати важливим партнером або союзником США, а домігшись цього статусу – пишалися ним, вважаючи це перепусткою до вищої ліги. Так от, цю надійність Трумп злив ще в першу каденцію, коли натурально кинув афганських союзників США. Рішення про виведення військ прийняв і затвердив Конгрес, а Байден лише виконував те, що накоїв Трумп. У другій каденції він вирішив покінчити з добрим ім’ям Америки як партнера та союзника. Скажімо так, лише за рік своєї каденції він уже з цим впорався.
Зрозуміло, що ізраїльська преса вловлює неприємний запах від усієї цієї ситуації, але вибирати не доводиться, і викручуються вже як можуть. Але щоб не виглядати вже зовсім поза фен-шуєм, вони все ж таки підкидають хмизу в тему, нехай і дуже акуратно. Дотримуючись найвищого рівня політкоректності, там зазначають, що всі ці прохання впали на вже готовий ґрунт сумнівів Дональда Трампа щодо результативності атаки по Ірану. Високопоставлений арабський дипломат сказав: Трамп сумнівався, що використання американських збройних сил проти Ірану буде таким же «швидким і чистим», як у Венесуелі. Дипломатичний тиск допоміг Трампу «зійти з дистанції».
Віцепрезидент Венс підтримав це рішення Трампа. «У президента буде ще можливість схвалити удари по Ірану в найближчі два-три тижні, коли американські сили зосередяться в регіоні. Це розвіє побоювання Ізраїлю щодо своєї оборони, – цитує Wpost кілька джерел у Вашингтоні. – Рівень загрози найближчим часом не знизиться: Центральному командуванню збройних сил США було доручено спланувати цілодобову підтримку високого рівня «на наступний місяць».
Публіці немовби говорять про те, що Додік, безумовно, стратив і, намагаючись взяти високу ноту, обробився великим переляком, але дід він міцний, нехай і вісімдесятирічний, а тому ще може рішуче потрясти старовиною і таки щось таке зробити з бородатими. Але самі вони навряд чи вже в таке вірять. У тому регіоні дуже уважно стежать за тим, хто перший кліпне або дасть у задню, а це – класика жанру. Додік не лише показав свою сутність, а й усе те, що повинен був прийняти він сам, – розмазав по всій Америці вже навіть в очах своїх найвірніших союзників.
І якщо з європейськими союзниками він псував стосунки ще в першій каденції, то зараз він робить точнісінько те саме з Ізраїлем. Загалом ніхто не очікував, що Америка зробить вибір на користь того, хто буде вперто і шалено змішувати її з ла*ном, а тим більше ніхто не очікував, що вона це зробить вдруге. Але вона – змогла. І якщо комусь здається, що нічого страшного не сталося, то нехай просто прикине, яким буде статус Америки в найближчій перспективі, коли всі партнери і союзники усвідомлять не тільки зміни, що відбулися, а й те, що з Америкою в принципі можуть відбуватися подібні речі.
А що буде далі? Далі буде удар Ірану по Ізраїлю, знову виступи деменційного пасивного лідора та неактивного п****а Додіка, про те що б ми їм дали б, коли б вони нас наздогнали. Словом Додіку віри немає, а онучовий ракбар знову підтерся чубом старого поца.Світом правлять старі деменційні ідіоти, молоді крохобори та пуйло, який мріє дотягнути до 150, але готовий зупинитися при новому поході на мацквабад на 146% кацапів, які за нього знову проголосують. Режим квантової невизначенності на ближньому та середньому Сході грає нам на руку. Пуйло втрачає союзників одного за другим, тому є надія на табакерку, загорнуту у шарф. Бо розорення своїх активів кллператив озеро його не спустить, рядові кацапи жертимуть лайно, а всілякі ротенберги та інші звикли до іншого харчування.
“Режим квантової невизначенності на ближньому та середньому Сході грає нам на руку”
________
Невже? Чи Иран перестав клепати зброю? Нi, вони вiдкрито говорять, що працюють 24/7 без перерви, виготовляючи ракети. Тобто, рашка буде отримувати зброю без перебою, а може навiть в бiльших об”емах. Трампон в пику Европi запросто теж почне продавати зброю рашцi. Те, що вони чубляться, аж нiяк не повплива на ïх стосунки з рашкою, бо “бiзнес — то бiзнес”.
А той позов до рашки на 220 млрд (чи скiльки там точно?) — що це, як не намагання вiдiбрати замороженi рашен активи? Вiдiжмуть, а рашцi вiдшкодують зброею.
То що тут “нам на руку”?
Тепер їх ракети будуть потрібні для ударів по Ізраїлю, онучники на грунті неотримання обіцяної пуйлом допомоги зменшать поставки зброї, бо самим потрібна. Ролкери іранські у каспії почали тонути. Іран має зібрати все до купи, бо пуйлу віри вже не має.
А поки США сруться з усіма й чинять нападки навіть на союзників, Європейський Союз вчора підписав угоду про зону вільної торгівлі з регіоном Меркосур — це майже вся Південна Америка — яку готували чверть століття: https://www.euronews.com/my-europe/2026/01/17/eu-seals-contentious-trade-deal-with-mercosur-countries
Чи це не велич США і доктрини Монро?
А тим часом в Данії і Гренландії MAGA рошифровують “Make Amerika Go Away”. Гермація раптово відізвала своїх військових з Гренландії. На половину ЄС Трамп накладає Мита. Відповідь йому не сподобається. Тобто рудий виявився “ледоколом революції” міжнародної безпеки.
> Гермація раптово відізвала своїх військових з Гренландії.
Ага, всіх 15. Це скільки собачих упряжок, цікаво?
Але для преси заявили, що ці розвідники варіантів навчань свою задачу виконали.
Ніхто не стверджував, що в Гренладію направляли війська, тільки військових. Ці навчання мали на меті проведення рекогносцировки. Задля цього ніколи не направляють велики війська, вони оцінили можливости розмішення військ і техніки, що необхідно підвозити додатково.
Будемо сподіватися.
+++
Достатньо було в момент масових заворушень зробити точкові ракетні удари томагавками по місцях бородатих і ракбар звалив би в туман. На тому все. Приїхав би Пахлеві та очолив новий уряд.
І знову не підвів. Все обі**ав.
Це вже правило.
Несколько дополнений и уточнений.
1) Почему страны Залива просили трампло не бить по ирану.
Причин две. Первая – полоценца, видя, что к ним приходит северный пушной зверек, могли бы ударить не только по Израилю и американским базам в регионе, но и по нефтепромыслам в странах залива. А им (странеам залива) это нафиг надо. Вторая – в случае смены власти, с ирана были бы сняты санкции и иранская нефть хлынула бы на рынок, резко и значительно сбив цены. А это тоже не надо ни странам залива, ни самому трамплу, оседлавшевшему венесуэльскую трубу.
2) Но, полагаю, главной причиной были даже не эти просьбы, а просьба хуйла. Хуйлу без иранских поставок оружия будет совсем нехорошо, он в нем очень нуждается. Меня ни разу не удивило, что при всей той катавасии и неразберихе с угрозами ирану, трампло внезапно вспомнило о войне в Украине и (в очередной раз!) обвинило в войне Зеленского! Видать, хуйло ему напомнило между делом…
із G, Great, тобто Величі, Додік не проспав тільки Г, гроші, долар. Хоча йде до цього семимильними кроками.
Зниження частки долара як резервної валюти для Світу поставить США в позу тропіка Рака, а Світ – зажене в стан 1929, повсюди…
Як на мене – пора знОву переглянути структуру власних резервів, зменшивши частку портретів мертвих американців до 20, максимум – 25 відсотків…