Але Бєлгород – теж не москва, і якби не пенсіонери «Газпрому» та ФСБ, які з давніх-давен отримували там казкову іпотеку на квартири та котеджі, то умовним був би не лише Донецьк, а й Бєлгород. У будь-якому випадку, гауляйтеру було поставлено «дедлайн», і поки що невідомо, як воно там все розгорнулося. Натомість відомо про те, яких рішучих заходів вживає Гладков. Далі буде нарізка цитат з його промови, і там чудове все: і форма, і зміст. Ось вони:
«Кожна складна ситуація викликає агресію у наших ворогів, [ворогів] держави, які є і зовні. Бачимо інформаційні атаки, що збільшуються, з боку українського, українців. Бачимо, що є атаки з боку і внутрішніх ворогів… Людям і так тяжко. До всіх проблем, пов’язаних з обстрілами, зниженням температури, снігопадами, ще приходять і намагаються людям… Звісно, люди починають ще більше обурюватися, не замислюючись про наслідки. Тож давайте давати правильну правову оцінку таким діям».
Словом, у цій ситуації винен не прутін, який розв’язав війну, не головорізи, які йдуть через Бєлгород вбивати українців, не сам Гладков, який усе це забезпечує логістикою, а внутрішні вороги. Як же це все знайомо! Ну, й рецепт відповідний – «давайте давати». Це настільки чітко перегукується з попереднім сюжетом, що не помітити такого просто не можна. Якби на те воля гауляйтера, він би особисто садив на палю цих «внутрішніх ворогів».
І на завершення цієї замальовки – ще один сюжет, уже системного характеру. Ми часто цитуємо чудову фразу героя старої комедії: «Спочатку планували арешти, потім – урочистості, а потім вирішили об’єднати». Але це лише тому, що вона набуває нового і часом – несподіваного змісту. Так сталося й цього разу. Так, у курнику зараз очікують на дві великі події, які торкнуться більшої частини населення, а саме: відключення інтернету, точніше – виходу в Мережу поза курником, і звісно ж, продовольчі картки.
І як з’ясувалося, ці дві події начебто з різних сфер діяльності з самого початку були намертво пов’язані. Таке можна було припускати, але все ж таки здавалося, що якщо це деталі одного плану, то він іде за грань абсурду. Але сьогодні там пишуть буквально таке:
«Уже в лютому понад 15 регіонів можуть запровадити продуктові картки. Їх отримуватимуть окремі категорії громадян, які у зв’язку зі зростанням цін не зможуть дозволити собі купити базові продукти…»
Тут слід зауважити, що в першій хвилі регіонів, де поїсти можна буде лише за картками, буде й Чечня. Але ж там начебто було квітуче ханство чи багатий султанат. Це що ж виходить, добре і без карток там їдять вівцевод і його син Адам, а решті картки потрібні? Але це – інша історія, а тут важлива та сама зв’язка двох процесів, і її представляє джерело в уряді курника:
«Ми готуємо цікавий експеримент. Плануємо прив’язати певні дії в інтернеті до введення продуктових сертифікатів (влада так називає картки на продукти. – Ред.). Схема така: регіон запроваджує сертифікати. І одночасно – серйозні обмеження в інтернеті, щоб вороги не поширювали там фейки, не робили інші шкідливі дії. Таким чином, і громадянам ми допомагаємо, і ворогів перемагаємо… Зараз «розробляється алгоритм одночасного запровадження продуктових сертифікатів та забезпечення інформаційної безпеки в окремих регіонах». У разі успіху експеримент буде поширено на всю росію».
Словом, стаду явно і безпосередньо повідомляють: мовляв, вибирайте, що вам потрібніше, – жерти чи по інтернетах вештатися і дивитися там всяку погань, якою ситий не будеш. Якщо ж комусь «інтернети» виявляться дорожчими, то не дадуть карток. А найбільш нездогадливим можуть ще й додати у стилі відомого домуправа: «Тоді ми відключимо їм газ».
(Далі буде)
Щодо каток. Наші “керманичі” йдуть таким же шляхом; скоро й в Україні великі прошарки населення будуть не змозі купувати продукти та розраховуватися за комунальні послуги.
Так “влада” й каже, що об’єднувати будуть цвинтарями, а для тих, хто не зможе оплачувати комуналку, прийняли закон за яким, при заборгованості, будуть все конфісковувати і розпродавати на аукціонах своїм друзям. 🙂 “Жити стало краще, жити стало веселіше” (с)