Чемоданний настрій (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Надвечір з’явилися перші коментарі з приводу того, що посеред Атлантичного океану американські військові таки заловили танкер-втікач, який спочатку йшов під прапором Панами, а потім прямо на ходу поміняв його на прапор РОА («русской освободительной армии») генерала Власова. Представники адміністрації США одразу зробили кілька заяв взагалі, а також щодо нафти, Венесуели та цього судна – зокрема. Причому ці заяви пролунали з різних боків, у різній тональності і, відповідно – з різними наслідками.

Так, з приводу екіпажу судна було сказано, що він підозрюється у скоєнні федерального злочину і за необхідності його буде доставлено до США, де буде віддано до рук правосуддя. При цьому не було сказано про те, які саме федеральні злочини маються на увазі, але це вже не так важливо, бо, швидше за все, це був натяк екіпажу російського підводного човна, який сплив недалеко від танкера і, швидше за все, мав усіх налякати. Але з цим завданням він явно не впорався, бо на нього ніхто не звернув уваги принаймні доти, доки його екіпаж теж не запідозрили у скоєнні федерального злочину. В такому разі і це корито могло бути захоплене та відправлене до США разом з екіпажем. Але субмарина не робила різких рухів, а натомість імітувала риболовлю на кальмарів.

Іншу заяву було зроблено з приводу того, що буде з Венесуелою та її нафтою. І треба зазначити, анонс виявився навіть гіршим за те, що собі уявляв Дерипаска. Там було сказано, що на першому етапі США беруть на себе зобов’язання виставити на вільний продаж всю нафту, яка є у Венесуели у повністю заповнених сховищах. Для цього знімаються санкції на ці обсяги і нафта продаватиметься так, як і будь-яка інша нафта на ринку, і за біржовими цінами. Гроші буде спрямовано на відновлення економіки Венесуели, але під жорстким контролем США.

На другому етапі відбудеться повернення американських та інших компаній на ті позиції, які вони втратили внаслідок націоналізації під час правління Уго Чавеса, і вони почнуть відновлювати видобуток нафти згідно з тими умовами, які в них були раніше. І на третьому етапі буде створено умови для проведення в країні чесних виборів. При цьому американська сторона зазначає, що перебуває в постійному контакті з владою Венесуели, і досягнуто розуміння того, що інших варіантів не буде.

Після цього в курнику почали лунати розгублені вигуки на кшталт: «Нечувано!» або «Це ганьба якась!». Але поки що не було якоїсь заяви глави МЗС Лаврова. Щоправда, й Пєсков ще нічого публічно не сказав, та й цар не прокашляв хоч пари слів, але Лавров – окрема тема, адже він отримував із Венесуели «аргентинське борошно», а в його віці кидати вже пізно. Тож, крім питань нафти, для нього важливим є ще й це питання, а тому його заяви очікували з особливою увагою.

Але він так і не виступив, бо рішуче не міг прочитати затверджений текст заяви. Щойно він його починав, одразу виходило: «Руссо туристо, облико морале» – і слідом за цим – про танкери: «Михаил Светлов, у-у!», – а коли його поправляють і кажуть, мовляв, Сергію Вікторовичу, це не той текст, як він миттю видає: «Чъёрт побъери!», – і коли вже зовсім немає сечі терпіти ці борошна (с): «Дебилы, б**дь».

(Далі буде)