Аналіз болотних газів (Частина 3)

РОЗМОВИ У СТРОЮ

Загалом не можна сказати про те, що в курнику зовсім немає жодної реакції на поточні події. Вона, звісно, є, але приглушена, без епітетів і метафор, які там явно крутяться в головах лаптів, але стикаючись із думкою про те, що метафора може коштувати однієї чи двох п’ятирічок у місцях не настільки віддалених, виходять стримані, але явно розгублені коментарі. Ось що аноніми розповіли ТГ-каналу «Конторська табакерка».

Перший сказав таке:

«Спершу ми фактично втратили Сирію, потім – Венесуелу. Зараз незрозумілі речі відбуваються в Ірані. Трамп відкрито заявляє про плани взяти під свій контроль Гренландію. І, очевидно, хоче зробити це вже найближчим часом. І тоді виникає запитання – а у нас достатньо ресурсів, щоб дати відповідь? Адже ми втратили 4 роки і величезні ресурси в Україні. А чого за фактом досягли?»

Он воно що! Нарешті вони самі заговорили про втрачені гігантські ресурси, і заради чого? Питання риторичне, бо окрім бравих промов фюрера, пред’явити нічого, а за кадром залишається продовження висновку у стилі: «І після того, як отримали по сусалах від України, ми втратили головне – нас перестали боятися».

Другий висловився коротше, але в тому ж самому ключі:

«Росія одночасно втратила багато ресурсів за кордоном, інвестуючи в тих, хто виявився не здатним захистити навіть себе і свою сім’ю (мова, очевидно, про Мадуро та Асада)».

Тут усе зводиться до меркантильної теми, але вона має дуже неприємний запах. Адже у 2015 році прутін списав Сирії десять мільярдів доларів боргу за раніше поставлену зброю в обмін на бази та відмову від газопроводу з Катару до Туреччини, а потім – ввалив у Сирію, за різними даними, до 20 мільярдів доларів у вигляді кредитів за постачання нових партій зброї. А тепер – все. Венесуелі зброя теж постачалася в кредит, з погашенням нафтою, і там теж – все. І цей товариш немовби каже: «Та він (прутін) не лише військовий стратег, а й бізнесмен, яких ще світ не бачив. Адже всім очевидно, що ніхто цих коштів москві не поверне, і виходить, що це прогалини геніальної стратегії багатоходівника». Ну, а третій співрозмовник «Табакерки» каже приблизно так:

«СВО дозволило нам отримати безцінний досвід сучасної високотехнологічної війни. Але чи вистачить нам зараз озброєння для того, щоб повною мірою протистояти Заходу? Навіть Європа, хоч і повільно, але пішла на масштабне переозброєння. Але про це вважають за краще не говорити навіть ті, хто розуміє всю неминучість тривалого і масштабного конфлікту».

Досвіду, звісно, набули, але коштував він практично всіх запасів бронетехніки, величезної кількості боєприпасів і більше мільйона людських втрат. І судячи з того, що м’ясні штурми стали основою військової стратегії, то цей досвід вони не набули, а, швидше, відновили, бо Жуков і його попередники робили точнісінько те саме, тільки без дронів і крилатих ракет. Це одне, а інше те, що саме цей досвід якось не допоміг ні в Сирії, ні у Венесуелі. Тож і досвід виявився – з душком.

Ну, а все це разом узяте, вже просто кричить про те, що чверть століття країною править неосвічений ідіот, який профукав буквально все, від золотого експорту нафти й газу до гігантських запасів зброї, залишених у спадок совком. Але про це говорити не можна, бо – табу.