Автор перекладу: Світлана
Зміна позиціонування США на світовій арені і головне, втрата Штатами реноме надійного союзника і партнера вже запустила низку незворотних процесів, кінцевою метою яких буде заповнення вакууму, що утворився після відходу США. Крім того, з мертвої точки зрушила низка вже епічних довгобудів, про які свого часу говорили з ентузіазмом, потім – тихіше і нарешті взагалі перестали згадувати.
Зараз є певна невизначеність у тому, наскільки Японія готова зробити ставку поза США, але якщо таки вона зробить розворот, то програма створення літака 6-го покоління, яка ведеться під прапором Великої Британії у співпраці з іншими країнами, включаючи і Японію, отримає потужний імпульс і справа піде набагато швидше.
Але й континентальні ініціативи можуть перейти у площину швидкого практичного розвитку. А ми нагадаємо, що як тільки Британія оголосила про власну програму створення літака наступного покоління, Франція і Німеччина відразу заявили про те, що вони створюють цілі два альянси. Перший – зі створення літака шостого покоління із центром розробки та складання у Франції.
Другий альянс мав розпочати роботи зі створення основного бойового танка наступного покоління. При цьому його розробка і безпосереднє складання повинні здійснюватися в Німеччині. Приблизно так сторони розподілили свою участь у спільному проєкті, і от буквально щойно стало відомо про те, що в танковому проєкті справа нарешті перейшла у практичну площину.
Довгий час федеральне відомство Німеччини з боротьби з картелями блокувало оформлення альянсу для початку робіт на території Німеччини. Які вже там були претензії та міркування, нам невідомо, але якщо треба було спускати подібну тему на гальмах, причин можна знайти скільки завгодно. І ось стало відомо, що всі учасники проєкту отримали зелене світло для початку його практичної реалізації.
Так, Rheinmetall, KNDS Germany, KNDS France і Thales отримають по 25 відсотків акцій компанії, яка розробляє бойовий танк нового покоління (Main Ground Combat System). Компанії підписали угоду про акціонерів MGCS Project Company GmbH, що базується в Кельні, наприкінці січня у Парижі. Метою франко-німецької програми озброєнь є заміна основних бойових танків – німецьких Leopard-2 та французьких Leclerc.
Напевно, причиною виходу проєкту зі звичного бюрократичного болота, дуже схожого на відвертий саботаж діячів, так чи інакше пов’язаних із прошарком «путінферштейн», була ціла низка чинників, і насамперед стрімке протверезіння щодо того, на що перетворюються США. Але не лише це стало «чарівним пенделем» для цієї ситуації. Основний виробник бронетехніки в Німеччині, концерн Rheinmetall, активно включився у програму озброєння України і, крім прямої вигоди від участі в ній, отримав і непрямі бонуси.
Так, німецькі фахівці отримали унікальну можливість фіксувати ефективність їхньої техніки в умовах сучасної широкомасштабної війни. Їх доопрацювання і напрацювання показали себе з найкращого боку, і в результаті навіть старі моделі танків, що пройшли модернізацію, виявилися на голову вищими за нові російські машини. У свою чергу, це привело до зростання довіри до зброї концерну і, відповідно, до отримання замовлень з усього світу. Нещодавно у пресі з’явилися повідомлення про те, що на одному із заводів компанії «Порше» буде налагоджено випуск бронетехніки, у тому числі танків.
А ми ж пам’ятаємо, що ця компанія славилася своїми відмінними машинами, які брали участь у Другій світовій війні. Як результат, за три роки війни в Україні та відповідно – участі концерну у програмі озброєння ЗСУ акції Rheinmetall зросли на порядок. Якщо 23 лютого 2022 року одна акція компанії коштувала 96,8 євро, то через три роки, 26 лютого 2025 року, вона торгувалася на біржі Xetra вже по 968 євро.
Простіше кажучи, в умовах того, що Штати зараз виконують без гармошки, та хвилі відмов країн від купівлі американської зброї треба швидко орієнтуватися й виходити на ринок із повністю новою лінійкою продукції. Франко-німецький проєкт цілком може відтиснути у США істотну частину ринку. І просто зауважимо, що стволи гармат, встановлені на ОБТ «Абрамс», виготовив той самий Rheinmetall. Тож було б просто гріх не скористатися новаціями на ринку і зайняти ніші, які найкращий переговорник у світі звільняє без бою та з власної ініціативи.
ЗАБОРОНЕНІ СЛОВА
Свого часу актриса і просто феноменально дотепна жінка Фаїна Раневська іронічно відгукувалася про дурні заборони на вживання якихось слів. З цього приводу вона сказала приблизно так: «Странно: жопа есть, а слова «жопа» – нет». Напевно, вона зараз неймовірно здивувалася б тому, які слова на расеї потрапили під заборону. Не знаю, як там щодо «жопы», а ось слово «аборт» уже під забороною. ЗМІ отримали циркулярне розпорядження вилучити крамольне слово з обігу, тому що воно прямо суперечить царській програмі «Баби ще народять».
Підозрюю, що до цього там було заборонено й інші слова, і тепер коректори або цензори у ЗМІ обливатимуться потом, щоб не пропустити заборонене слово. Але якщо з абортом начебто все зрозуміло і вживається воно виключно у певних випадках, то що робити, коли під заборону потрапляє начебто цілком нейтральне слово? Наприклад, у тому ж циркулярному розпорядженні йдеться про те, що слово «переселення» має бути повністю виключено в медійному контенті. І це не жарт, а реальність.
Справа в тому, що у царя виникла ідея переселити людей з окупованих територій України, а також із прикордонних з Україною районів самої федерації, особливо тих, де все зруйновано та, по суті, виникла «буферна зона», до Сибіру і на Крайню Північ. Скажімо так, поки прутін не відправив на освоєння Арктики Патрушева, про цю ідею ніхто не чув, а зараз вона стає мало не головною, і підготовка до депортацій, або переселення, набирає обертів. Принаймні, ось що про це пишуть обізнані джерела:
«Уряд отримав з Кремля директиву – в найкоротші строки презентувати всеохопну стратегію заселення Півночі. Відтепер в офіційній комунікації не буде використовуватися слово «переселення» через негативне сприйняття, а будуть просувати слово «заселення». Прем’єр Мішустін доручив до 1 червня опрацювати програму, щоб уже влітку представити її президентові та, можливо, громадськості. Робота над проєктом відбувається в економічному блоці уряду разом із регіональною владою».
Ось так, до кінця травня вже буде складено списки місць, куди переселятимуть щасливих «підкорювачів Сибіру», а після цього відповідні особи складуть списки тих щасливців, яким і доведеться будувати замість старих, ще гулагівських, бараків уже новоблагословенні. Але це буде не переселення, а ентузіазм і порив, який можна спостерігати у м’ясних штурмовиків. Ну, а тим, хто на окупованих територіях цілував чоботи окупантам і клявся в тому, що він їх нестерпно любить і чекав щосили, можна починати вивчати слова пісні, приспів якої починається словами:
«По тундре, по железной дороге,
Где мчится скорый Воркута — Ленинград…»
Тому що нема нічого нового в цьому світі. І це вже теж – було.