Однак саме прутін став причиною того, що тепер більшу частину нафти, видобутої в курнику, доводиться продавати в Китай чи Індію. А тим часом, згідно з джерелами Reuters, окремі партії Urals, які лапті намагаються продати в Китай, ідуть із дисконтом до $35 за бочку. Це означає ціну нижчу за $30 – рекордно низьку з часів пандемії, а точніше – з часів, коли Саудівська Аравія відреагувала на витівку москви та обвалила ціну на нафту. Але зараз – інша ситуація, що має більш фундаментальні причини.

Аналізуючи цю ситуацію, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге звертає увагу на те, що нафта продається на 30%, а в окремих випадках – на 50% дешевше за сорт Brent. А це говорить про те, що щомісяця бюджет федерації втрачає мільярди, якщо не десятки мільярдів доларів, і ці втрати зумовлені саме послідовністю рішень особисто прутіна. Саме вони призвели до санкцій і, як наслідок – переорієнтування експорту на найменш маржинальні ринки Індії та Китаю.

Мало того, що ці споживачі традиційно вимагають у постачальників знижки, але розуміючи те, в яке становище прутін загнав свою країну і, відповідно – експортерів  нафти, вони не соромляться у вимогах знижок, і вже дійшло до таких параметрів, що так не поводяться навіть із банановими республіками чи сировинними придатками. Так чинять уже з рабами. І такий стан справ – виключна заслуга прутіна. Він особисто довів галузі, які давали надприбуток, на межу рентабельності і навіть повів їх далі – у збитки.

Хоча спочатку бюджет-2025 Мінфін верстав із розрахунку, що нафта коштуватиме $69, плануючи зібрати 10,94 трлн рублів податків із нафтогазових компаній. У середині року план знизили майже на чверть, до 8,65 трлн рублів, а прогнозну ціну нафти – до $58. За фактом бюджет може недобрати близько 300 млрд рублів навіть у порівнянні з уже погіршеним планом. Між іншим, такий прогноз дають уже не європейські чи американські фахівці, а власні аналітики Газпромбанку.

Саме тому голова Центробанку Ельвіра Наєбулліна заявляє про те, що якщо не зробити щось із видатковою частиною бюджету, яка в основному складається з фінансування війни, і при тому рівні наповнення бюджету, який прямо залежить від експорту нафти, то перспективи стають уже не просто похмурими, а загрозливими. Але, очевидно, ситуація розвивається саме за тим сценарієм, від якого вона застерігала. А все – мудрість царя. Саме її він намагався показати на своєму фрик-шоу, але найбільш забійні теми довелося оминути, бо вони стали забійними вже у зворотний бік.

А ще ж років 15 тому на таких заходах прутін розповідав анекдоти, співав пісні, підігруючи собі на роялі, і навіть міг станцювати. Але ті часи давно минули, і цьому танцюристу щось заважає навіть піднімати улюблені теми. Хоча в його віці вже мало що зможе піднятися з того, що раніше піднімалося без проблем.

7 коментар до “Зауваження (Частина 2)”
  1. Я так розумію, що “Орлан-10” якій залетів до Турції, також не підніме ціну нафти від курника.

  2. Зупинять бойові дії, підпишуть якусь угоду, суть якої не має значення, і всіма ресурсами, які залишились, вкладуться у вибори в Україні. Варіант максимум – залишити теперішнього. Варіант більш-менш – будь хто, аби не Петро. Якщо ж українці оберуть Пороха – прикладуть усі зусилля щоб спровокувати громадянське протистояння.

    1. В патріотичному таборі всі як завжди пересруться між собою і програють.

    2. Oleksandr теперiшнього не вийде по Конституцiï. Воно вже трохи меньше 8 рокiв сидить, то плюс ще п’ять не вийде.

      1. ну скажемо так що всі вісім років царювання смарагдової наволочі конституцію вони не тільки порушували а й прямо насміхалися з неї.
        так що порушенням більше/порушенням менше – пересічні хавають й ще просють…
        “ось така фуйня малята любі хлопчики й дівчата” (С)

Коментарі закриті.