Дивлячись на постаті найвідоміших політичних діячів сучасності, іноді доводиться ловити себе на думці, що в їхньому образі щось явно вислизає. І справді, їхній вигляд настільки огидний, що нічого хорошого в них не проглядається. Але ж це неправильно. Великі мислителі стверджували, що навіть у найогиднішому персонажі все ж таки можна знайти щось позитивне.

Так, його буде небагато, але щоб зовсім такого не було — це вже не про персонажа, а про погляд, який затуманений і не бачить або не хоче бачити й іншої сторони. Взяти хоча б Люцифера: наскільки цей персонаж є втіленням абсолютного зла, але якщо спокійно розібратися в історії предмета, то можна виявити й дещо інше. І для цього потрібно відкинути емоції, озброїтися терпінням і наполегливістю, властивою академічному методу дослідження, і результат буде.

Справді, якщо подивитися на того ж прутіна, то і в ньому вдалося виявити дещо позитивне, у найпрямішому сенсі цього слова. Так, добре відомо про те, що його конкретно зациклило на історичних екскурсах у часи Рюрика і навіть раніше, коли тексти писалися рунами. Обізнані люди кажуть про те, що до прутіна постійно ходять чаклуни та маги, які теж щось там виписують рунами, і він пройнявся цією темою.

З іншого боку, останнім часом його накрила тема безсмертя, і виникла вона не на порожньому місці. Хтось із «учених мужів» МДУ пояснив фюреру, що, загалом, безсмертя не так вже й недосяжне, але для цього треба використовувати ефекти, викладені в «теорії струн». І ось позитивною рисою прутіна стало те, що він зміг синтезувати ці два напрямки і, об’єднавши їх, тепер викладає «сруни». Точніше, вкладає їх у спеціальні «наукові» чемодани. Дивись, так він і Нобелівку отримає за накладання срун.

Адже тут ще не розглянуто питання ліжкового дзюдо, нічного хокею та дуже художньої гімнастики. Сміх — сміхом, а після смерті прутіна можуть покласти в мавзолеї одягненим у костюм стерха, з чорним поясом дзюдо, у білих ковзанах, з амфорою в одній руці та ключкою — в іншій. А з обох боків стоятимуть ідентичні чемодани, щоб глядач губився у здогадах, де знаходиться червона кнопка, а де те, що він туди наклав.

Якщо обрати правильний кут зору, то можна знайти позитивні моменти і в постаті Трумпа. До останнього часу особисто мені не вдавалося знайти в його образі рішуче нічого такого, що можна було б трактувати як позитивну якість. Більш мерзенного типа просто важко вигадати хоча б тому, що його публічна експозиція просто зашкалює. Прутін хоч діє дискретно: вилізе зі свого бункера, накладе сруни і знову зникне, а цей діє в режимі нон-стоп і навіть спати навчився прилюдно.

Але ось буквально протягом останніх двох днів він таки продемонстрував свою позитивну якість, яка довгий час була ретельно прихована. Як ми пам’ятаємо, тривалий час він розповідав про те, що всі дії США, спрямовані проти режиму Мадуро, зумовлені боротьбою з наркотиками. Нещодавно ми навели дані DEA — департаменту з боротьби з наркотиками США, з яких чітко видно, з яких країн до Штатів йде найбільша і навіть рекордна кількість наркотиків, як загалом, так і за основними позиціями. Так ось, у цих звітах фігурують різні країни, але не Венесуела.

(Далі буде)

Один коментар до “Позитивний момент (Частина 1)”
  1. “..в постаті Трумпа. До останнього часу особисто мені не вдавалося знайти в його образі рішуче нічого такого, що можна було б трактувати як позитивну якість.”
    Ви просто заздрите його чубчику.
    А крем, що імітує засмагу, це взагалі не підлягає обговоренню

Коментарі закриті.