Справжня хвиля терору ще не накрила Європу, але якщо все йтиме так, як це відбувається зараз, то обов’язково накриє. Річ у тім, що вже понад десяток років у рф ведеться планомірна робота зі створення каркасу глобальної терористичної мережі у стилі раннього совка. Причому все це створюється ешелоновано і, як можна зрозуміти – на всі випадки життя.
Бандитська за своєю суттю російська влада створила бандитську державу з бандитськими силовими структурами. Відомо, що великі російські компанії, номінальними власниками яких є наближені путіна, почали формування приватних армій. Формально це робилося з метою охорони інфраструктури та ключових технологічних потужностей компаній. Але дуже скоро ці структури стали більш оснащеними, ніж державні структури, а високі зарплати приваблювали до цих структур професійних військових. Тобто в московії вже сформувалося кілька держав у державі, в тому числі зі своїми компактними, але добре оснащеними арміями.
Не дивно, що коли москва вирішила захищати і просувати інтереси своїх нафтогазових компаній за кордоном, то ці приватні армії дали необхідний контингент для «відряджень». Щоб відокремити нові ударні групи від компаній, що їх породили, було створено прокладки, відомі зараз як ПВК. Причому діяльність найманих бійців у складі таких структур перебуває поза законодавчим полем самої рф. Тобто всі ці «Вагнери» та інші є військовими найманцями, за що поки що передбачено відповідальність за відповідною статтею КК рф.
Треба сказати, що таке становище закріплено в КК на тлі війни в Чечні. Спочатку малося на увазі, що найманці можуть бути лише з боку Ічкерії. Тоді ЗС рф наймали охочих повоювати за офіційним контрактом, а завербовані особи входили до складу бойових частин ЗС рф. Але ситуація змінилася, і тепер москва потребує найманців, які діють поза збройними силами, по суті – на свій страх та ризик. Зрозуміло, що в такій ситуації вже виник законопроєкт про надання офіційного статусу численним ПВК, що виросли, як гриби після дощу.
Тут може виникнути думка про те, що у Штатах є подібні компанії, відомі під іменами «Блеквотер», «Грейстоун» та інші. Але тут аналогія не доречна з багатьох причин. Ми наведемо дві з них.
У більшості штатів дозволено володіння та носіння нарізної вогнепальної зброї. Причому цій традиції вже понад дві сотні років, а саме це право закріплено в Конституції США. Тобто громадяни США поколіннями та з дитинства живуть зі зброєю і з раннього віку навчаються нею володіти. Це привело до масової культури володіння зброєю. Вона спирається на простий принцип: «У мене є ствол, але й у кожного навколо, швидше за все, теж він є, а тому треба поводитися культурно і передбачувано». Невелике містечко десь у штаті Техас може бути озброєним не гірше за стрілецьку дивізію, а за деякими позиціями – краще. Тому організація приватної воєнізованої компанії у Штатах – справа майже природна, на відміну від тієї ж рф, де поголовного озброєння ніколи не буде, бо не той менталітет.
Крім того, самі ПВК із США працюють саме як охоронні, хай і воєнізовані організації. У тому ж Іраку вони брали під контроль звільнені військами території, щоб забезпечити збереження об’єктів інфраструктури чи щось подібне. На лінії фронту їх нема і бути не може. Армія ніколи не дасть вештатися в себе під ногами тим, хто не входить до її структури. Тобто ПВК забезпечують стійкість різних тилових комунікацій і не є ударними підрозділами.
(Далі буде)