Фронт пропаганди (Частина 1)

Ситуація навколо Куп’янська, крім усього іншого, демонструє методи і суть як пропаганди, так і контрпропаганди. І всі можуть спостерігати за тим, як саме все, що відбувається, відображається на міжнародному рівні. Ми не будемо торкатися того, як насправді там усе складається, а пропонуємо звернути увагу на інформаційне прикриття цієї операції. Найперше, що хотілося б зазначити, це — чергове замовчування імен тих наших військових, які командують операцією. І тут справа не в тому, що не можна щось вибовтати ворогу. Швидше за все, на оперативних картах обох сторін є конфігурація розстановки сил з точними назвами з’єднань і підрозділів, які беруть участь у даному епізоді. І під назвою військової частини обов’язково стоїть прізвище командира чи командувача.

Це й не дивно, оскільки першочерговим завданням польової розвідки є з’ясування того, які сили ворога протистоять на кожній конкретній ділянці фронту, з точною їх ідентифікацією. Це потрібно хоча б для того, щоб вчасно реагувати на перегрупування сил та засобів ворога. А для цього потрібні максимальні відомості про ворога. Що стосується командного складу, то ворог знає усіх офіцерів і генералів поіменно, та ще й на кожного мають значне досьє.

Адже не секрет, що деякі командири сильні в наступальних діях, інші — в оборонних, а ця сила складається з ділових та особистих якостей конкретного фігуранта, його послужного списку та безлічі інших факторів, які розвідка просто зобов’язана знати на зубок. Ці дані дають розуміння того, що противник робить прямо зараз і що має намір робити у перспективі. Тому жодної таємниці тут немає зовсім. Проте подивіться на ту масу повідомлень нашої преси про події на Куп’янській ділянці фронту і  скількох із них ви зустрінете прізвище Драпатий? Загалом, це питання ми залишимо відкритим і рушимо далі.

Ситуацію в районі Куп’янська та Покровська прутін особисто використовує для просування своїх військово-політичних наративів. Причому, маючи такого безтолкового або ж завербованого пацієнта як Віткоф, він може вливати свої наративи прямо у вуха Трампу. А як відомо, цей абсолютно неосвічений тип дуже легко піддається  нехитрим і брудним маніпуляціям. Тому прутін грає на ньому як на балалайці, витягуючи потрібні звуки з його рота.

І ось у цьому витку переговорів прутін регулярно розповідає про захоплення двох зазначених вище населених пунктів. Так, він робив це неодноразово і виглядає це вже анекдотично, але Додіку можна згодувати й не таке ла*но, і він його споживе, облизуючись і чавкаючи. Але тут був застосований ще й інший прийом. Коли з місць приходить відео, на якому чітко видно, що у добре впізнаваній локації проходять інтенсивні стрілецькі бої, то стає зрозуміло, що історію про захоплення — вигадали з носа. Але тепер лапті застосовують контр-аргумент. Вони стверджують, що бої-то йдуть, але це йде знищення оточеного угруповання ЗСУ. Конкретно щодо Куп’янська прутін розповів Віткофу, що там оточено до 15 батальйонів ЗСУ і що поки Київ не погоджується на капітуляцію, йде їхнє планомірне знищення. Мовляв, ми нікуди не поспішаємо, але втрати зростають щодня.

Після цього Додік починає розповідати про те, що Україна не має карт, і що росія хай і повільно, але все ж таки йде вперед, а протиставити цьому – нічого. Тобто Трамп буквально слово в слово повторює все те, що йому через Віткофа влив у вуха прутін. І ось так працює ефект пропаганди. Очевидно, що це якраз той випадок, коли діяти слід за принципом «чим захворів, тим і лікуйся». Простіше кажучи, треба спіймати прутіна на відвертій брехні та показати нарцису з чубом, що прутін банально ним підтирається на очах усього світу.

(Далі буде)