«… Назрела предпосылка для скандала.

Покойный подал голос из руин…»

З пісні про похорон Абрама.

Після того, як космічний телескоп Джеймса Вебба зміг зазирнути настільки далеко, що мав би побачити момент «Великого вибуху», з якого виник Всесвіт, замість цього він побачив, що в ті часи все було приблизно так, як ми бачимо це зараз. Звісно ж, йдеться не про стабілізаційні відключення і навіть не про зіткнення галактик Чумацький Шлях та Андромеда, все ж тоді були цілком нормальні галактики, населені нормальними зірками, що не могло статися за пару десятків мільйонів років, як це уявлялося раніше. Ці дані вже зруйнували уявлення про те, звідки і чому все почалося, а крім того, під питання були поставлені фундаментальні поняття, наприклад – ентропія або міра безладу чи невизначеності в системі.

Зараз точаться палкі дискусії про те, де закралася помилка, яка зруйнувала систему світобудови, що ще недавно вважалася непохитною. Висуваються дедалі екзотичніші теорії про те, що наш Всесвіт може перебувати всередині чорної діри, і це – не найекстремальніший варіант. А ми пам’ятаємо про те, що якщо якесь велике питання не знаходить свого релевантного рішення, треба його розбити на підпитання й окремо знайти на них відповіді, після чого виникне відповідь на основне питання. Якщо ж розбиття не допомогло, то треба продовжити дробити питання до таких складових, які вже знаходять своє рішення.

Що стосується ентропії, то її просто зараз можна вивчати по тому, що відбувається в кремлі, буквально цими днями. Нагадаємо, днями прутін бадьоро розповів про те, що його війська ведуть успішні бої вже в центрі населеного пункту Комсомольськ. При цьому, він заявив про те, що цей населений пункт буде повністю захоплений. Тобто, у цьому випадку, він упевнено розмірковував про предмет, увійшовши в образ г*нокомандувача, який у курсі навіть таких незначних деталей.

Але практично відразу після цієї бадьорої переможної промови, по курнику покотився спочатку стриманий, а потім – дедалі гучніший регіт. Як виявилося, на лінії фронту немає подібного населеного пункту і навіть немає нічого такого, що можна було б навести як поправку до звичайної обмовки. З таким самим успіхом цар міг розповісти про те, що його війська оточили Альфа Центавра або закінчують штурм Тау Кіта, прорвавшись у самий її центр. Якби дід не напружувався і не розписував те, як його війська все це виробляють, то, можливо, номер пройшов би непоміченим, але тепер – пізно.

З прутіна почали ржати в тому стилі, як ржали з Брежнєва, який почав читати символ олімпійських ігор, складений із п’яти кілець: «О-о-о-о-о». Простіше кажучи, дід показав, що він явно загрався в солдатики, і йому час дати його таблетки й змінити памперс. Але ентропія – сувора штука. Хоч як ти її не намагайся знову загнати в пляшку – нічого не виходить. А там – таки спробували це зробити найбезпосереднішим чином.

(Далі буде)

Один коментар до “Дід і памперс, або Теорія ентропії (Частина 1)”
  1. “Нагадаємо, днями прутін бадьоро розповів про те, що його війська ведуть успішні бої вже в центрі населеного пункту Комсомольськ”
    Можливо, Комсомольськ-на-Амурi?)).

Коментарі закриті.