Потішити дідуся (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Цього разу фюрера якось надто швидко попустила тему ракети з ядерною силовою установкою, яка літає куди і скільки заманеться і яка може нападати з найнесподіваніших місць, хоча, здавалося б, тема настільки жирна, що на ній можна кататися кілька місяців поспіль. Причому цю тему можна заправляти хоч школярам, хоч Орбану, і скрізь вона виглядатиме однаково.

Але, на диво, ця тема так само швидко зникла з ворожої пропаганди, як і виринула. Важко сказати, що на це вплинуло, хоча варіантів тут безліч. З одного боку, розвалився стартовий комплекс, звідки запускали пілотовані місії, що свідчить про певний загальний рівень ракетної галузі промисловості, а з іншого – прутіну іноді заправляють такі казки, що повість про Білосніжку, яка співмешкала з сімома гномами, видається легкою і безневинною фантазією. Той же Октябрьонськ, які штурмували лапті, багато про що говорить. Придумати там можуть будь-що, щоб виглядало хвацько, нехай і придуркувато.

Але, можливо, діда попустило тому, що буквально через пару днів після його промов Штати випробували останню модифікацію МБР «Мінітмен», і та відпрацювала як слід, що зафіксували всі засоби контролю як у лаптів, так і в китайців. А з урахуванням того, як себе показала їхня ППО в умовах, коли ЗСУ ще не використовували балістику хоча б середньої дальності та середньої ваги, то швидше за все, з МБР їй буде дуже важко. Словом, тема явно прокисла, і вже нічого про це не було чути буквально до останнього моменту.

І ось буквально щойно з полігону «Ясний» в Оренбурзькій області надійшли фото й відео підозрілого видовища, а саме величезної хмари диму дивних відтінків – помаранчевого та фіолетового. Судячи з усього, там провели запуск їхньої власної МБР у відповідь на запуск американської. Щоправда, полетіла вона зовсім недалеко, і як уже потім стало зрозуміло, вона повинна була долетіти до полігону «Кура» на Камчатці, але передумала практично відразу після старту. Імовірно, запустили там ракету «Воєвода», щоб перевірити її технічні кондиції, бо ці ракети хоча й побудували після смерті Леніна, але вони вже з бородою.

Словом, було припущення про те, що ця ракета ще може втілювати «кузькіну мать», але не склалося. Ракета показала, що загалом її можна зберігати, але ці вправи із запуском – явний перебір. Тож відповісти «Мінітмену» не вдалося, і про це стало відомо публіці. Ну, і якщо це справді була та сама ракета «Воєвода», то цей апарат працює на рідкому паливі, тобто на гептилі. Вибух ракети практично після старту гарантує наявність практично повністю заправлених баків, і тому можна лише уявити, що там коїться на полігоні.

Просто нагадаємо, що таке гептил:

Хімічна природа: гептил – це 1,1-диметилгідразин (C₂H₈N₂), що широко застосовується як компонент ракетного палива.

Гостра токсичність:

• ЛД₅₀ (летальна доза для 50% піддослідних тварин) при пероральному введенні щурам становить ~122 мг/кг.
• При вдиханні концентрація 100 мг/м³ упродовж 4 годин є смертельною для морських свинок.

Вплив на організм людини:

• Нервова система: викликає головний біль, судоми, втрату свідомості.
• Печінка та нирки: розвивається токсичний гепатит, нефропатії.
• Дихальні шляхи: подразнення слизових, кашель, набряк легень.

Крім того, цю погань не до кінця вивчено у плані того, що вона робить, коли потрапляє в ґрунт і діє без нагляду. Дезактивація місцевості після аварії настільки складна, що це можна порівняти з радіоактивним зараженням. Тобто це якраз той випадок, коли кажуть: «Вхід – долар, вихід – два». Але дідові хотілося розчепірити пальці та показати свою крутість, і це запустили. Що там із їхньою ракетою з ядерним реактором на борту і де тепер цей самий реактор – важко навіть уявити. Але чого не зробиш для радості царя?

Але не все так погано. У них же є танк «Прорив», який тільки виходить на позицію – і все.

(Далі буде)