Авторка перекладу: Світлана

Уже дуже давно, років з 15 тому, довелося листуватися з однокласницею, яка тоді обіймала керівну посаду середньої ланки в центральному апараті «Газпрому». Серед іншого, я її запитав про те, навіщо компанія, яка займається видобутком, транспортуванням та продажем газу, накупила собі ЗМІ, футбольних команд та інших зовсім не профільних активів. Її департамент не мав стосунку саме до цієї діяльності, і тому якби навіть вона й хотіла, навряд чи змогла б відповісти предметно. Натомість вона відповіла фразою, яка запам’яталася надовго, і звучала вона так: «Робимо це тому, що можемо».

У мене були й інші джерела надходження інформації саме про «Газпром», бо школу я закінчив саме в тих місцях, звідки йшла на Захід більша частина газу, і навіть вдалося попрацювати до армії на одному з підприємств Міннафтогазбуду. Після розвалу совка газову складову міністерства було переформатовано в те, що ми тепер знаємо під ім’ям «Газпром». Не дивно, що частина однокласників пішла до профільних вишів, щоби далі працювати в цій системі.

І зауважу, що кілька з них піднялися досить високо. А головне – практично всі вони, за винятком одного хлопця з Татарії та панянки з Башкирії, були уродженцями України – Донецької та Луганської областей. У ті часи Ямало-Ненецький автономний округ позаочі називали Татаро-Донецьким, і це досить точно відображало демографічну картину того часу.

Але повернімося до активів. Тоді справді «Газпром» активно скуповував начебто зовсім не профільні активи, а те, що хоча б якимось чином відповідало профілю компанії, скуповувалося на корені, причому як усередині курника, так і за його межами. А в пресі було безліч вальяжних статей про те, що грошей у «Газпрому» стільки, що подіти їх нікуди, і тому компанія купує все, на що може покласти око.

І справді, в ті часи там були дуже високі зарплати і пенсії, напевно, найпотужніший соціальний пакет із усіх промислових підприємств, пільгова іпотека, яку надає власний банк, і так далі. І тут важливе те, що ось такий modus operandi краще за будь-які слова говорив про те, що компанія просто перенасичена грошима. Але в цій усій картині є і зворотний бік. Якщо вона поводиться прямо протилежним чином, то це означає, що до неї підкрався той самий хутровий звір, який мешкає в місцях, звідки видобувається газ. І зараз спостерігається саме така картина.

Так, ворожа преса з початком широкомасштабного вторгнення лаптів в Україну та, відповідно, втрати майже всього ринку збуту газу в Європі пише про величезні збитки компанії, яка за весь час свого існування не знала, що це таке. А тепер уже пише й таке:

«Газпром» готується до кінця року продати холдингу «Росхім» великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – «Газпром нєфтєхім Салават»… На тлі втрати європейського ринку чистий збиток «Газпрому» за підсумками 2024 року перевищив 1 трлн руб., що стало найгіршим результатом за останні 25 років роботи. За січень-вересень 2025 року збиток склав 170,3 млрд».

Тобто «Газпром» почав посилено розпродавати непрофільні активи, щоб гасити вирученими коштами свою яму збитків. Тобто прутіну таки вдалося зробити те, що вважалося неможливим, – він практично зарізав курку, яка несла золоті яйця. Але й тут не все так однозначно. Вказаний вище актив іде під контроль братів Ротенбергів, які є чимось на кшталт потайної кишені прутіна. Тож якщо він і зарізав курку, то собі вирізає найсмачніші шматки.

3 коментар до “Курка при смерті?”
  1. А ви мали сумнів в тому, що прутін святий! Таке чудо під силу тількі святому. Нажаль, деякій час всі ці активи будуть працювати та приносити дохід Принаймні, керівництву.

    1. в жодному випадку! Коли здох ланцюжок розвідка-видобуток-транспортування-високомаржинальний продаж, то ЖОДНА частина курки не зможе приносити прибуток… ТАК працює пані Економіка

  2. Хто володіе Україною, має вплив на Европу та Чорне море. Це аксіома.
    Пітун і ріже своїх курок заради захопити Україну.

Коментарі закриті.