У цю схему Очамчира вписується у разі, якби їхні кораблі могли піти на цю базу і там не довелося б розгортати ешелоновану ППО на тій підставі, що база розташована не на території федерації. Але поки вони там усе рили, бетонували та монтували, концепція змінилася. Тепер лапті розуміють, що Україна переступила ту межу, за якою все це могло працювати. Та сама Туреччина не лише відштовхується від Конвенції Монтре, коли не пропускає в чорноморські протоки військові кораблі протиборчих сторін, а й тому, що це може втягнути її у бойові дії. Адже військовий корабель лаптів – законна ціль для України, де б він не був і куди зможе дістати наша зброя. Тож Туреччина заборонила прохід військових кораблів.
Якщо Абхазія впускає до себе військові кораблі лаптів, то вона повинна розуміти, що прилетить і туди. Не хочеш спостерігати ракети у своєму небі – не пускай кораблі, а якщо пустив – пожинай плоди свого рішення. Тим більше що підрозділи абхазів уже воювали на території України з 2014 року. Інша річ, що це – невизнане утворення, а по суті – м’яко окупована територія федерації, і тому якихось офіційних реверансів для ударів по Очамчирі взагалі не потрібно.
Лапті це розуміють, і для того щоб втягнути туди свій флот, їм потрібно закрити небо найщільнішим чином. А з огляду на те що це не вдалося зробити в Севастополі, то ще велике питання, наскільки це вдалося б в Абхазії. А от у Новоросійську все й так утикано засобами ППО за найбільш максимальним розкладом. З цієї причини флот пішов не так до іншого порту, як у місце, де він може сховатися під парасольку вже наявної системи ППО.
Зрозуміло, що в такому випадку захист виходить багатошаровим. Тут уже йдеться не тільки про зенітні засоби прикриття або берегової оборони проти морських дронів, а й про те, що в порту є велика комерційна інфраструктура і безліч торгових суден, під прикриттям яких можна розмістити військовий флот. Певний час усі ми спостерігали за тим, як ще в Севастополі ворог прикривав свої військові кораблі цивільними суднами, а тут це стало системним елементом оборони.
І ось тепер про те, що здивувало в низці коментарів щодо атаки Новоросійська. Деякі інформаційно розкручені діячі почали розповідати про те, що атака по Новоросійську стала можливою тому, що в акваторію Чорного моря повернувся американський літак-розвідник. Начебто він там щось таке довідався, без чого такий удар не міг відбутися. Загалом на це можна було не звертати уваги, але коли замість високої оцінки дій наших військових ключова роль відводиться комусь іще, це викликає подив.
Нещодавній приклад чогось такого ми спостерігали під час атаки Ізраїлю на Іран. Власне кажучи, практично всю «чорну» роботу виконали ізраїльтяни, які знесли авіацію та ППО рушників і, по суті, розчистили галявину для американських бомберів, які вклали дюжину бомб у вказані ізраїльтянами координати, але всі лаври пішли до Штатів. Зрозуміло, що це – політична гра, мету якої видно чітко і ясно, але в нас цей номер не проходить абсолютно, тому що, крім наших засобів ураження, до операції не було залучено взагалі нічого.
Крім того, в небі над Чорним морем постійно працюють літаки-розвідники наших європейських партнерів. Зрозуміло, що ніхто не стане повністю розкривати можливості таких апаратів, але все ж таки гадаю, що вони не настільки відрізняються, щоб без американського літака не можна було провести розвідку, ретрансляцію сигналів і наведення на ціль. Власне кажучи, саме для цього такі літаки й будують, чи то в США, чи у Франції, чи десь іще. Подібний аргумент мав би підґрунтя в тому випадку, якби використовувалася американська зброя, наприклад, ракети «Томагавк». Можна припустити, що на точність їхньої роботи можуть впливати якісь умови, які може забезпечити лише власний літак-розвідник, але такого там не було.
(Далі буде)