Екстракт побєдобєсія (Частина 4)

Тоді було заведено розповідати пристрасті про «розруху», що спіткала країну після громадянської війни. Насправді розруха була тому, що самі совки не могли нічого зробити, а запросити когось збоку – не виходило, адже більшовики відмовилися від правослідування імперії, що почила в Бозі, та всіх її зобов’язань, зокрема від повернення кредитів. Крім того, іноземні промислові підприємства було націоналізовано, що взагалі виходило за всі межі пристойності. Словом, довелося звертатися до німців, які після Першої світової війни були у становищі ізгоїв, зачавлених контрибуцією. Саме німці почали індустріалізацію з будівництва об’єктів енергетичної інфраструктури. Вже згодом вдалося залучити американських промисловців, інженерів та інших фахівців, які створили індустріальне ядро передвоєнного совка. Якби не було німецьких інженерів та обладнання, американських технологій та цілих заводів з технологічними картами кінцевих виробів, темне та злісне бидло нічого подібного не змогло б створити. Після закінчення Другої світової війни було створено все те, чим зараз живе Московія. Як трофеї було вивезено заводи, технології, креслення виробів та тисячі німецьких інженерів, які й створили автомобілебудування, ракетобудування, важке машинобудування та інші галузі, що поступово допилювалися та дійшли до нашого часу з чіткими спадковими ознаками тих, хто це створював.

Таким чином, будь-який більш-менш істотний рух цієї ледачої тварини відбувався після ін’єкцій чужої крові. Без неї тварина просто вироджувалася в того дикого і брудного монстра, яким звикла бути. До речі, путін дуже хотів притягнути нову кров і надати новий імпульс тілу, що вже починає новий цикл виродження. Для цього йому потрібні були «Містралі» та інші високотехнологічні штучки, які можна було б освоїти та виробляти їх у себе, як завжди – розповідаючи байки про те, що все це було придумано, розроблено та впроваджено самостійно.

Що характерно, майже завжди після ін’єкцій нових технологій та припливу людей із передовими думками, ідеями та проєктами стара туша набувала нової спритності і перше, що намагалася зробити, – вбити свого донора. Про це не варто забувати ні в Німеччині, ні у Франції, ні у Штатах.

І ось усім цим, чого в московії не змогли б створити самостійно, там нестерпно пишаються. Але швидше за все, там не можуть не розуміти справжнього стану речей, бо за найменшого занурення в тему одразу йдуть прізвища іноземців, без яких нічого не їздило б, не літало і не стріляло. Щоправда, за царів цих фактів ніхто особливо не приховував, просто власники іноземних прізвищ набували русифікованих імен та по батькові і виглядали вже майже своїми хлопцями, просто з дещо дивними прізвищами.

Наприклад, дуже колоритна особистість, про яку треба було б створити окрему тему, імперський історіограф 18 століття Міллер (Мюллер) Герхард Фрідріх, уродженець герцогства Вестфалія, став російським істориком Міллером Федором Івановичем. І начебто після цього його історичні праці стали мати цілком природний вигляд, і головне – їх створив місцевий учений. Або ще один приклад – Міхаель Андреас Барклай де Толлі, уродженець герцогства Курляндії і Семигалії, став знаменитим полководцем та військовим міністром за царювання Олександра І і перетворився на Михайла Богдановича Барклая де Толлі. І так далі. Тобто шотландське коріння цього персонажа ніхто ретельно не ховав. Зараз – інша річ. Тепер історію підчищують скрізь, де тільки можна, щоб склалося враження, що якісь великі та значущі події в історії створено самим населенням цієї країни. Недарма путін всерйоз розповідав, що одні лише росіяни, без інших народів совка, могли б упоратися з Гітлером та його армією. А все для того, щоб публіці було чим пишатися та чим лікувати побої господаря. Тепер вони навіть користуються слоганом «Можемо повторити». Але що вони можуть повторити? Ані ракет, ані балету, ані літератури, ані музики, ані науки вони самостійно зробити не змогли. Все це їм створювали іноземці. Але все ж таки навіть у такого дрімучого стада має бути заняття, в якому вони, безумовно, досягли успіху, і таке є. Вони можуть, уміють і люблять убивати. Причому роблять вони це без особливої потреби, просто з любові до мистецтва. Наприклад, коли війська Вермахту відступали з території Білорусії, а слідом за ними йшла совкова армія, передбачалося бомбардування німецьких військ у межах міста Мінська, але останньої миті Сталіну доповіли про те, що німецькі війська вийшли з міста і можна скасовувати наказ, проте Сталін його не скасував і наказав все одно бомбити. А трохи раніше, у 1941 році, совкові війська, що відступали, отримали наказ знищувати всі промислові об’єкти. Війська доповідали, що в захопленому Донбасі майже повністю зруйновано промислову інфраструктуру, яку німці намагалися захопити цілою. Але шахту, меткомбінат або ТЕС можна підірвати без прямої шкоди для населення, а от греблю Дніпрогесу не можна підірвати так, щоб нижче за течією не загинуло власне населення, однак її підірвали, і сто тисяч мирних українців утонули взагалі ні за що.

Тому коли вони кажуть «Можемо повторити», це означає, що вони можуть і хочуть знову безконтрольно вбивати. І це – єдине, що вони вміють робити без сторонньої допомоги. Ось це і є тваринна і безумовно споконвічна суть побєдобєсія.