За що воюємо? (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Щодня в Мережі з’являються нові відео того, як чергові «визволителі» повзуть на нашу землю, а потім, розкинувши мізки, залишаються в задумливій позі. Може, вони все ж таки замислилися над тим, що вони тут роблять і за що воюють. Не просто замислилися, а їм захотілося додому, у свої Глухі Грєбєня, а тому вони останнім ривком вирішили здійснити цю думку якнайшвидше: одна нога тут, інша – там, а іноді – й ге-е-ен там.

Очевидно, що пропаганда їм пояснила, що вони роблять у чужій країні, і вони себе виправдовують тим, що «захищають» свій образ курника, хай і наступаючи на чужу територію. Але що саме вони там так захищають, розвішуючи власні кишки по деревах, як різдвяні гірлянди? Очевидно, що це має бути щось таке, чого немає ні в кого або майже ні в кого, або ж те, що їх відрізняє від інших, і особливо від тих, проти кого вони вже воюють або мають намір воювати в найближчому майбутньому.

За логікою речей, це має бути саме так, адже будь-яка боротьба і тим більше – війна виникає з відмінностей, і часто – непримиренних відмінностей. І ось ми вирішили зробити невеликий огляд саме таких речей просто з тих дописів, які вдалося побачити впродовж доби. Зауважимо, що навмисно їх ніхто не добирав, просто об них довелося спіткнутися і потім – тільки вишикувати в логічний ряд.

Зрозуміло, що насамперед треба повністю позначити, хто є ворог, крім тих, із ким уже йде війна, і зрозуміло, що в цю категорію потрапляють ненависні країни ЄС, окрім пари холуїв, які готові лизати черевики прутіну. І ось що там пропонують зробити не з європейцями, а з тими, хто бажає шастати по «Європах»:

«Влада … розглядає питання запровадження повної чи майже повної (з певними винятками) заборони на поїздки росіян до країн Євросоюзу. На це натякнув перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Алєксєй Журавльов, який заявив: «Наші туристи приносили європейській економіці до 30 мільярдів євро щороку, а тепер їхати туди, я вважаю, – це просто образа. У світі є безліч інших цікавих туристичних напрямків, де росіянам завжди раді. А Європа нехай обнесе себе муром і згниє там у своїй ненависті». Ці слова було сказано невипадково.

«Шановний депутат висловив думку, якої в нас багато хто дотримується. Росіяни мають відмовитись від поїздок до Європи. Сподіваємось, відмовляться добровільно. Якщо ні, доведеться вводити заборони», – відзначило з цього приводу наше джерело у кремлі».

Словом, тут би не сполохати лаптів, бо в Європі їх справді настільки багато і вони настільки пробиті своєю пропагандою, що в разі чого спрацюють під керівництвом ФСБ навіть без грошей, а за внутрішнім переконанням. В окремих місцях цієї публіки – як бруду, і якби вона вся рвонула назад, то в Європі повітря стало б чистішим, а ситуація – більш дружньою та передбачуваною. І на це є обґрунтовані надії, бо розробляються не просто «заборони», а й репресії:

«Він (кремлівський діяч – Ред.) також попередив, що для порушників заборон буде передбачено серйозні штрафи. А «злісним любителям Заходу», які знайдуть лазівки і часто їздитимуть до Європи або намагатимуться туди поїхати (особливо з туристичною метою), загрожують тюремні строки до 4 років. Заборони зараз розробляються і можуть бути запроваджені вже наступного року. Конкретику співрозмовник каналу пообіцяв надати пізніше».

Воно, звісно, чотири роки – це не «п’ятирічка» і не «десять років без права листування», але рух у цьому напрямі. Там головне – почати, а далі все піде як по маслу. Просто злісні любителі Європи дуже швидко отримають «доважок» до цієї скромної міри – покарання за шпигунство, адже потяг до Європи нічим іншим не може пояснюватися, як роботою на іноземну розвідку. Тим більше що в такому ході подій немає нічого нового, і у 30-х роках минулого століття всі прийоми та методи було відшліфовано до дзеркального блиску.

(Далі буде)