Привіт для нафтової інфраструктури (Частина 2)

Отже, після того як остаточно винесуть нафтобази у Гвардійському та Феодосії, а також пройде зачистка дрібних нафтобаз і паливних складів, як цей склад ТЕЦ, то єдиним паливним вузлом на півострові залишиться севастопольська нафтобаза чорноморського флоту. Зрозуміло, що з самого початку вона будувалася так, щоб її було вкрай складно уразити ударами з повітря, але наші військові чудово знають її сильні і слабкі сторони, що зараз неможливо кардинально змінити.

І тут треба буде постаратися, щоб вона вирушила слідом за вказаними вище нафтобазами, після чого місцева паливна галузь буде посміхатися на всю ширину свого портрета. В такому випадку півострів, що й так має вигляд готельної валізи, стане для лаптів валізою без ручки або ж прірвою, в яку треба вливати гігантські гроші хоча б для того, щоб частково відновити  паливну інфраструктуру. Але поки йде активна фаза війни, ці заходи марні за визначенням. Адже очевидно, що й без цього тривалий процес будівництва нафтобази будь-якої миті може бути перервано прильотом доброго птаха.

Але це не все. Цієї ж ночі було завдано удару ще по одному споживачеві сирої нафти на півдні федерації. Як стало відомо, під ударом опинився завод «Ставролен» – великий нафтохімічний завод у населеному пункті Будьонновськ Ставропольського краю, що входить до групи «Лукойл». Згідно з відкритими даними, підприємство виробляє таку продукцію, що застосовується у військовій промисловості:

• Поліетилен та поліпропілен використовуються для:
  • ізоляції кабелів та проводів у військовій техніці;
  • виробництва упаковки для боєприпасів та комплектуючих;
  • виготовлення елементів інженерних систем (труб, з’єднань, резервуарів).
• Бензол та інші ароматичні сполуки – сировина для вибухових речовин, синтетичних каучуків, пластмас та компонентів палива.
• Завод згадується як стратегічно важливий об’єкт, чия продукція «використовується для потреб армії рф».

Як видно, заводик є законною військовою ціллю за характером виробленої продукції. Плюс до того, він вибирав певну кількість сирої нафти, чим розвантажував систему постачань нафти від її надлишку. А з урахуванням того що зараз ЗСУ вирізають якнайбільше споживачів сирої нафти в курнику, то це – цілком логічний хід. Наскільки щільно прилетіло по заводу, поки теж невідомо, але місцеві жителі пишуть, що гриміло там як годиться, а потім там почалася пожежа.

Словом, ця ніч противнику коштувала досить дорого, і плюс до того, прилетіло по заводах, які раніше не зазнавали атак, і це означає, що кумулятивний ефект від ураження дедалі більшої кількості активів такого профілю виявиться більш руйнівним, ніж лапті це прогнозували ще місяць тому. А ми просто зазначимо, що якщо ЗСУ взялися за міні-НПЗ аж в Ульяновській області, то це багато про що говорить. Зокрема, вже йдеться про те, що «підчищують» не тільки гігантів індустрії, а й досить дрібні підприємства.

Цілком імовірно, що Ульяновський міні-НПЗ забезпечував пальним місцеве авіабудівне та авіаремонтне підприємство, а також десантну частину, яка має свій ППД. Тобто ми спостерігаємо вже хірургічну роботу фахівців, які вирізають уже ось такі паливні вузли в найглибшому тилу ворога. Запас міцності економіки противника стрімко виснажується, і щойно там усе почне складатися, окупаційна армія це відчує.