Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Проти ночі»
ДОПОМОГА СИРОТАМ
Як відомо, товариш прутін дуже дбає про населення курника. Однак тут треба дивитися правді у вічі та приймати сувору реальність. Прутіна – мало, а населення – все ще багато, незважаючи на те, що утилізація його йде повним ходом. Проте ряд осіб, які є його особистими друзями дитинства або хоча б із його пітерського життя, не залишаються поза увагою прутіна навіть у ці, зовсім непрості для курника часи.
Власне кажучи, в цьому немає нічого нового чи незвичайного, бо зразок для наслідування прутіна – Адольф Гітлер – також по-доброму і дбайливо ставився до своїх друзів юності, які розділили з ним бурхливі роки життя в Мюнхені. Той самий Герман Герінг, який зазнав бойового поранення в такі місця, що майже став бабусею замість дідуся, так і не зміг остаточно подолати наслідки травми і тому підсів на наркотики та одночасно – на предмети розкоші. Гітлеру постійно повідомляли про те, що партайгеноссе Герман постійно сидить на препаратах і тягне до своєї резиденції предмети розкоші з усіх окупованих територій.
Але фюрер поблажливо дивився на дрібні витівки свого старого соратника і не робив жодних дій не те, щоб зупинити ці неподобства, а навіть щоб зупинити його занурення в надра користолюбства. Ба більше, Гітлер бував у палаці Герінга, бачив усю це помпезну розкіш і повною відсутністю реакції штовхав Герінга ще далі вглиб його вад. І ось новоявлений фюрер робить те саме, допомагаючи своїм друзям поправляти своє матеріальне становище, незважаючи ні на що.
Ворожа преса акуратно звертає увагу на те, що особисті друзі прутіна не бажають зменшувати апетити навіть тоді, коли буквально всім пропонують тісніше затягувати паски. Членів кооперативу «Озеро» подібні заклики не стосуються, як вони не стосуються й самого царя. У них – все добре, про що пишуть приблизно так:
«Масштабна націоналізація, запущена владою після початку війни в Україні, привела до перерозподілу активів на користь старих друзів Владіміра путіна. Вихідці з кооперативу «Озеро» отримали активи загалом на 235 млрд руб. ($3 млрд)… Найбільшим приватним бенефіціаром військової націоналізації став холдинг «Росхім», який пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом. Він викупив конфісковані державою хімічні підприємства: «Волзький оргсинтез», «Метафракс Кемікалс» та «Дальнєгорський ГЗК», а також отримав в управління «Салаватнєфтємаш». Загальна вартість компаній, що дісталися Ротенбергу, склала 168 млрд руб. При цьому мільярдер претендує на отримання у власність аеропорту «Домодєдово» та найбільшого в росії виробника полівінілхлориду «Саянськхімпласту».
Судячи з тих даних, які має преса, саме цей бідолаха і сирота отримав найжирнішу котлету, хоча й до цього моменту він не жив упроголодь, бо отримував найбільші державні та корпоративні контракти на будівництво чого завгодно – від мостів до трубопроводів. А як відомо, інфраструктурні проєкти там завжди були клондайком, або ж трампліном у мультимільярдери.
Між іншим, у нього в найближчому колі перебувають брати Юра і Міша Ковальчуки. Окрім усього іншого, саме вони мали стати основними бенефіціарами від захоплення активів в Україні. Найбільші підприємства після окупації всієї України мали піти саме до їхніх кишень. Але через те що з цим фестивалем явно не склалося, цар не дав їм зовсім уже зголодніти й підтримав, чим зміг. Ось як це виглядає у виконанні їхніх ЗМІ:
«Ковальчуки… разом із ВТБ заволоділи агрохолдингом «Покровським» вартістю 67 млрд руб., а через «Согаз» отримали частку у двох газових родовищах у Сибіру, які належали німецькій Wintershall Dea».
(Далі буде)