Дамба (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

У потоці новин, які йдуть із фронту саме зараз, утворилася така каша, що це наводить на думку про те, що це сталося невипадково. Тим більше що в цьому потоці безпосередню участь беруть кілька визначених нами вентиляторів, які завжди, ще до 2022 року, працювали на ворога, хоча й діють під нашими прапорами. Насправді їх може бути й більше, але для нас є кілька інформаційних каналів, які є індикаторами запуску вентиляторів, і всі вони зараз працюють на межі своїх можливостей.

Це не означає, що вони несуть відверту брехню. Якби це було так, напевно, ці фонтани вже знайшли б як заткнути. Натомість вони працюють у режимі «стурбованих патріотів» і тим самим зберігають свою легітимність. Але буквально все, що вони мовили і мовлять, зрештою завдає шкоди Україні. Поіменно їх не називаю, але уважні колеги плюс-мінус мають уявлення, про кого йдеться.

Саме з цієї причини ми зараз обходимо теми, що стосуються подій на фронті, а точніше – на найгарячіших його ділянках. Причому ще можна зрозуміти тих, хто поспішає вкинути якусь гучну новину для того, щоб підняти свій рейтинг у медіа, але хтось діє аж надто професійно і це вже точно – не гонитва за хайпом. Проте офіційні коментарі або виступи осіб, які, безумовно, мають достовірну інформацію і не були помічені в маніпуляціях, дозволяють розмірковувати про деякі конкретні події.

У цьому випадку йдеться про Бєлгородське водосховище, яке атакували наші Сили оборони. Станом на сьогодні відомо про те, що атаки греблі водосховища відбулися в кілька заходів і що там пошкоджено шлюзову систему, через що там почалося неконтрольоване скидання води. Наскільки можна зрозуміти, йдеться саме про шлюз, бо пошкодити тіло греблі тими засобами, якими ЗСУ може оперувати на таких відстанях, явно неможливо. І ось із цих даних можна провести ланцюг логічних міркувань для того, щоб спробувати зрозуміти, якою була мета цієї атаки.

Отже, удари завдавалися кількома хвилями, і це означає, що прилетіло туди не випадково, ба більше, удари завдавалися таким чином, щоб досягти певного ефекту. Очевидно, що в цьому випадку не було мети знищити шлюз повністю і привести до його повного руйнування. Того завдання зробити щось таке, що ворог зробив із греблею Каховської ГЕС, не було, і в такому разі мета може виявитися не такою очевидною, як про це зараз пишуть.

А пишуть про те, що метою цього удару було завдання шкоди логістиці військ противника, який оперує в цьому районі, і плюс до того – вода після підняття затопила позиції ворожих військ нижче за течією, що теж було віднесено до цілей цієї операції. Але все це – верхній шар картини, і, за великим рахунком, він не виглядає переконливо. Причому не переконливі обидві складові цього пояснення, і ось чому.

Якщо подивитися на карту, то легко виявиться, що русло річки Оскіл заходить на територію України практично перпендикулярно до кордону, і в такому разі логістика не може суттєво постраждати, хоча й трохи ускладниться. Доставку будь-якого забезпечення просто буде тимчасово розбито на лівобережне та правобережне плече, і на тому весь ефект буде вичерпано. Що стосується затоплення бліндажів та інших ефектів, то всім зрозуміло, що після того як нештатне скидання води припиниться, русло річки повернеться у вихідний стан.

А як було сказано вище, гребля водосховища не постраждала і навіть не було знищено шлюз, щоб вода прибувала надто швидко. Тобто завдання втопити лаптів явно не стояло. Коли вода почала підніматися, вони просто покинули свої позиції та пішли в безпечне місце. Але якщо ці два ефекти не були основними, то якою могла бути мета атаки на цей об’єкт?

(Далі буде)