КІНСЬКІ НОВИНИ
«Лошадка упала, устала скакать.
Ей… – все равно, и мне… – все равно».
Віктор Федорович Ахматов
Як відомо, напередодні відбулася телефонна розмова держсекретаря США і старшого коня міністерства кінських справ федерації традиційних цінностей. Наскільки можна зрозуміти з усього, що відбувається на цьому напрямку, ця розмова мала носити суто технічний і прикладний характер. Напевно, всі вже читали істеричні описи всього, що відбувалося з минулої п’ятниці, і діапазон хитань був настільки вражаючим, що простіше було тихенько сісти осторонь і спостерігати за цим шапіто для оцінки самої клоунади, а не того, що відбувалося в ході репризи.
Через кілька днів, і особливо після згаданої вище телефонної розмови Рубіо і Лаврова, вимальовується картина, яка не претендує на істину, але виглядає як версія, в яку вкладаються практично всі ті аберації, що стали помітні публіці. Це – важливий момент, тому що основних рухів ми не бачимо, бо їх не просто приховали, а й спеціально замаскували різними епатажними маневрами, щоб публіка пішла іншим слідом.
Поясню, чому виникає саме таке припущення стосовно цієї ситуації. Просто згадаймо події майже п’ятимісячної давнини, коли ситуація навколо іранської ядерної програми досягла кульмінації. З Єрусалима звучали жорсткі заяви про готовність завдати самостійних ударів по Ірану, і під час цих заяв не було зрозуміло, яким може бути масштаб цих ударів.
Ми пам’ятаємо про те, як прем’єр-міністр Ізраїлю, киянка Голда Меїр якось сказала: «У нас немає ядерної зброї, але якщо нас змусять, ми її застосуємо». Так і тут: ішлося про ядерну програму Ірану, але всім зрозуміло, що Ізраїль не має засобів ураження глибоко розташованих потужностей із переробки урану і напевно – зі складання ядерного вибухового пристрою. В такому разі логіка підказувала, що в такому випадку треба паралізувати роботу цих активів шляхом ураження ширшого спектру цілей.
І, безумовно, до цього переліку входять нафтовий термінал на острові Харк, через який іде 90% експорту іранської нафти, і гігантський газопереробний завод «Південний Парс», який не має собі рівних у світі. Зрозуміло, що ці цілі офіційно не називалися, але журналісти, посилаючись на свої джерела серед військових, не раз і не два говорили, що ці об’єкти внесено до банку цілей і в разі чого по них ударять.
Очевидно, що таке формулювання питання, з одного боку, натякало на операцію «Гаси світло», після чого Іран би повернувся в епоху Дарія Великого, але й для світового ринку нафти це було б серйозне і головне – непередбачуване за своїми наслідками потрясіння.
І ось саме в цей час Трумп накидався на Нетаньяху з публічною критикою. Всі ж ж пам’ятають, як він виконав своє близькосхідне турне, в ході якого відвідав Катар, де йому подарували люксовий «Боїнг-747-8», який назвали «летючим палацом». До речі, цей розкішний лайнер оснащено двома палубами, спальнями, салонами, офісом та дев’ятьма туалетами. Його вартість оцінюється приблизно у 400 мільйонів доларів. Міністерство оборони США офіційно прийняло літак і планує переобладнати його для використання як новий борт Air Force One.
(Далі буде)