Ті хто в темі, знають, що найпершими заходами було фарбування всього, що може бути пофарбовано. Але ми ж тут маємо на увазі дичину, так от, як вона виглядала у нас. Усі водії підфарбовували свою техніку і на останок, гуталіном намащували колеса, аби вони виглядали одноманітно. Те, що комусь заскочить дивитися нашу техніку було з розряду фантастики, але це на мало значення. Але це не все. Ввечері, напередодні «події», гуталіном намащували дорогу від КПП до штабу і далі – до плацу, і звісно – сам плац. А далі, ніхто не мав права ступати своїми брудними ногами на ту красоту аж доти, доки їхні преосвященства не відбудуть у свою москву. Тим часом, особовий склад прилаштовував залізячки від консервних банок знизу своїх чоботів, адже якщо доведеться проходити «урочистим маршем» «пред ясні вічі» командування, цокіт був як треба.
Це не все, що робилося в таких випадках, але тут справа не в тому, що саме робилося, а в тому, що все це дуло відпрацьовано десятиліттями і ні в кого не викликало а ні подиву, а ні огиди. Командування таке любило і тому, щоб максимально йому догодити, йшли і не в такі дикі пампаси. Я впевнений, що російська армія недалеко пішла від таких традицій, хоч воно втілюється у якийсь новий спосіб.
ЗНОВУ ЕНГЕЛЬС
Отже, повертаємося до Енгельсу. Згідно чуткам, мінімум декілька місяців тому путін наказав спорядити частину ракет Х-101 ядерними боєголовками. Ба більш, майже кожного разу, коли ворог застосовує стратегічну авіацію, літаки озброюють однією чи двома ракетами з ядерною головною частинами, і в такому складі озброєння вони виходять на пускові позиції. Це вам не плац гуталіном фарбувати. Таким чином цар сигналізує військовим, що він може віддати наказ на застосування ЯЗ у будь-який момент. І звісно, нікому навіть в голову не прийде пояснювати цареві, що подібні вправи можуть закінчитися дуже погано. Але вже – як є.
Тож такий порядок обігу певної кількості ракет, або ядерних головних частин для них, змінює багато протоколів, які стосуються ядерної зброї. Зазвичай вона зберігається окремо, у спеціальних сховищах, і лише за необхідності видається до бойових частин. Причому, там воно знаходиться лише той час, який потрібен для тих чи інших заходів. По закінченню, ці боєприпаси знову повертаються в спеціальні сховища. Вони і захищені особливим чином, і охороняються не так, як інша зброя. Плюс, регламент зберігання ядерної зброї має свої особливості, які забезпечуються відповідними фахівцями і обладнанням. Все це є на базах зберігання ЯЗ.
Наскільки можна зрозуміти, путін зламав цей принцип і невелика кількість боєголовок могла зберігатися безпосередньо у сховищі авіабази Енгельс-2, разом з іншими боєприпасами. За іншими даними, за якийсь час до знищення складів, на авіабазу здійснив посадку літак військово-транспортної авіації Іл-76 який доставив вантаж ракет типу Х-101. Також відомо про те, що спорядження ракет бойовими частинами відбувається вже на цій базі.
Скоріш за все, наша розвідка мала дані про прибуття вантажу крилатих ракет і, можливо, навіть були дані про те, коли вони плануються для використання. Отже звідси виник проміжок часу, в який треба укласти спробу завадити ворогу використати дані ракети. І як ми тепер знаємо, впоралися наші військові з цим на відмінно. І от якщо, всупереч їхній власній практиці, в тому сховищі було і ядерні боєголовки, то в такому разі все стає зрозумілим.
Ядерний заряд не може здетонувати від такого вибуху, оскільки він має складну систему підриву. Але ж всередині все ж знаходиться плутоній, чи що вони використовують в якості основної вибухової речовини, і під впливом зовнішньої сили, боєголовки, скоріш за все, зруйнувалися, а плутоній був розкиданий вибуховою хвилею. Тому туди і прибули відповідні служби.
Звісно, це – версія і базується вона лише на чутках, але знаючи, як працювала совкова військова машина, я не бачу нічого такого, що виходило б за ті межі. Таке дійсно могло бути, а як воно було на правду, може згодом дізнаємось.