НАФТА
Як було сказано раніше, масовані та регулярні атаки на НПЗ противника змушують його перекидати великі обсяги сирої нафти з плеча її переробки на експорт. За різними даними, канали експорту нафти вже зараз заповнено до краю, і тільки в такий спосіб можна хоча б частково вберегти свердловини від консервації і, відповідно, зберегти частину прибутку з торгівлі вуглеводнями. Тобто ситуація безвихідна та критична.
Москві зараз треба скидати максимум нафти за кордон із надією на те, що ціна триматиметься хоча б у якомусь слушному діапазоні. Але просто зараз не тільки москва грає в цю гру, а й інші країни, які видобувають нафту. Причому це стосується як країн, що входять до ОПЕК, так і тих, які торгують поза картелем, і в результаті глобальний баланс нафти почав змінюватися. Ворожа преса з явною тривогою пише про цю ситуацію таке:
«Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) очікує на безпрецедентне затоварення світового ринку нафти в наступному році. Усього протягом місяця воно підвищило оцінку надлишку на 18% на тлі збільшення видобутку як країнами ОПЕК+, так і іншими нафтовиробниками. Росії це загрожує великими бюджетними втратами. Значний надлишок, що вже сформувався цього року, наступного сягне 4 млн барелів за добу, що дорівнює майже 4% світового попиту…»
А як ми знаємо, баланс попиту та пропозиції визначає основні тенденції на зміну ринкових цін. Відповідно, чим більша пропозиція і чим сильніше вона перевищує попит, тим динамічніше стануть падати ціни, і навпаки. З урахуванням нинішніх тенденцій найближчі перспективи федерації виглядають таким чином:
«Ще сильніше цей ефект поряд із досягненням домовленості про мирне врегулювання в Секторі Газа проявився у жовтні. Якщо у вересні ціна нафти Brent коливалася в діапазоні $65–70 за барель, то останніми днями стала швидко падати і у вівторок опустилася на 2,2% до $61,9. Це несе серйозні ризики для російського бюджету, близько 40% якого йде на війну та силовиків. Середня ціна сорту Urals у вересні склала $56,82 за барель, за інформацією Мінекономрозвитку на основі даних цінової агенції Argus Media. А ціна, за якою рахуються нафтогазові доходи, які може витратити бюджет, становить цього року $60 за барель. У 2026 році уряд чекає її на рівні $59 за барель. Але аналітики ING, наприклад, прогнозують у наступному році середню ціну Brent у $57».
Є ще один показник, який вказує саме на цю тенденцію. Він уже фіксувався раніше, а зараз його можна розглядати як об’єктивну реальність:
«Одним зі свідчень затоварювання ринку МЕА назвало збільшення обсягів нафти, що зберігаються на танкерах у морі, на 102 млн барелів у вересні (що еквівалентне 3,3 млн барелів за добу). Це найбільш значне зростання з часів пандемії коронавірусу».
Простіше кажучи, ціни на нафту розпочали глобальне зниження. І загалом для експортерів нафти це не стане катастрофою тому, що подальше зниження цін приведе до виходу з ринку країн, які мають найвищу собівартість видобутку. Щойно вони підуть, обсяг пропозиції зменшиться і виникне новий баланс. Але фокус тут у тому, що першими кандидатами на вихід є російські видобувні компанії. І якщо Еміратам легко призупинити власний видобуток просто консервацією свердловин, то у лаптів цей номер так не пройде, тому що більшу частину законсервованих свердловин оживити вже не вдасться суто з технічних причин.
Словом, зараз для лаптів лунає дедалі більше тривожних сигналів, і тому як би вони зараз не намагалися зобразити непорушну скелю, якщо придивитися, то виявиться, що ця скеля складається з матеріалу, який якутський скульптор використовує для своїх творів. Хоча, за великим рахунком, ця скеля завжди складалася з цього матеріалу.