ПІСНЯ ХОЛУЯ
За більш ніж чверть століття свого правління путін знайшов, очистив і підняв угору добірних і феноменальних у своїй чистоті холуїв. Він оточений ними як стіною, яка огороджує його від мерзенної реальності. У його оточенні просто немає персонажів, які не те, що могли б його критикувати чи просто промовчати, але навіть тих, хто не висловлюється в стилі: «Ви прекрасні! Ви чудові!», і далі — за списком. Загалом, у його оточенні не залишилося нікого, хто не може сказати хоча б і без фантазій, а подібно до цього:
І ось одним із чистих, не заплямованих домішками холуїв персонажем є завідувач нижньої палатки держдупи — Володін. Можливо, це прізвище комусь нічого не говорить, але кожен згадає фразу, яку напевно використають як епітафію на його могилі, а саме: «Є путін — є росія, немає путіна — немає росії». Щоправда, тут треба зазначити, що ніякими іншими талантами пацієнт не володіє і тому за ним більше не значиться крилатих виразів. Проте, саме йому доручено формалізувати початок антиєвропейської кампанії.
Як ми пам’ятаємо, представники німецької розвідки, а за ними й кілька європейських політичних діячів заявили про те, що москва може опинитися набагато ближче до готовності почати активні дії, зокрема й військового характеру, вже проти Європи. Усі ці прогнози на 28-й або 30-й роки можуть виявитися аж надто оптимістичними. Тут немає сенсу наводити аргументи для таких тверджень, оскільки ми, в Україні, так чи інакше, уявляємо собі цей набір.
Але тут важливо пам’ятати про те, що саме путінський режим перед початком подібних дій видає себе тим, що починається психологічна обробка власного населення з метою корекції образу ворога. Без цього образу там ніколи не жили й якщо керівництво не дає його, то в росії починається безлад та блукання. Так було з війною в Грузії, так це виглядало в Україні й так це зараз починається і щодо Європи. Тут потрібен стандартний набір інструментів для того, щоб публіка дійшла до потрібних кондицій і коли почнеться заміс, щоб усім було зрозуміло, чим саме жертва їхньої агресії змусила на «заходи у відповідь».
І якщо комусь здається, що можна розповідати що завгодно, то виявиться не правим. Наприклад, у совку війну з Фінляндією обґрунтували тим, що фіни планували підло напасти на добру й наївну країну переможного пролетаріату. Незважаючи на те, що щойно прокотилася гігантська хвиля репресій, все одно такий аргумент виявився не дуже переконливим. Воно й зрозуміло, оскільки Фінляндія, з населенням однаковим із тим, що мала ленінградська область і колиска революції, з трьома танками й двома літаками, навряд чи могла готувати бліцкриг з метою розсікти совок по лінії ленінград-владивосток або якось іще. Саме тому та війна була дуже швидко забута настільки, що в шкільних підручниках вона не згадувалася жодним словом.
(Далі буде)