Артефакт

Авторка перекладу: Світлана

Уже хто тільки не заходив на тему альтернативних методів «воювання», що застосовуються окупаційною армією, і, напевно, час уже зібрати все це в якийсь класифікатор, щоб фахівці з клінічної психіатрії могли легко орієнтуватися в часових та якісних параметрах цих аберацій. Насправді все це почало проявлятися ще 2022 року, коли самим лаптям стало зрозуміло, що бліцкриг уже здувся і попереду – важке та криваве побоїще, результат якого не є очевидним. Воно й зрозуміло, адже коли фюрер каже, що все йде за планом, а насправді є очевидною обернена залежність збільшення розмірів та ємності цвинтарів та зменшення танків, БМП, БТР та іншої бронетехніки, літаків, кораблів та іншого, – розрив шаблону треба чимось затушовувати.

Пред’явити цареві неадекватну оцінку ситуації ніхто не наважиться, але й на реальність дивитися без відповідного пояснення вже не комільфо. Адже дійшло вже до того, що «новобранці», побачивши МТЛБ, почали цікавитися у «старожилів», що це за дивовижний агрегат. Причому запитання ставили, не злазячи зі своїх мотоциклів та віслюків. А нещодавно ж такої техніки було, як бруду, всі пересування піхоти біля лінії фронту виконувалися саме на цих машинах, а тепер – усе. Тепер вони по черзі фотографуються біля танка, щоб у разі чого саме це фото встановили на могилу.

У цей самий час виникли дві течії, які стали заповнювати вказаний вище розрив шаблону, бо лисий дід лише три місяці як припинив розповідати про свій план і про те, що вже три з половиною роки все йде саме за цим планом. Професійна пропаганда дуже довго експлуатувала тезу про те, що вони ще не починали воювати на повну силу, тому й результати не дуже. Але навіть пропаганда пригальмувала ці розмови, коли воєнкори почали їх тролити тим, що на повну силу починати війну вже пізно, бо більшу частину цієї сили розкидано по степах України як металобрухт, і тепер сила залишилася в конях, ішаках і верблюдах.

І тут усім стало зрозуміло, що саме професійна пропаганда вже не може перекривати цю проблему, бо фото й відео того, що відбувається на фронті, зовсім не відповідають будь-яким її хитрощам, і тоді ставку було зроблено на попів. А ті пояснили, що всі проблеми – від язичників, сатаністів та іншого. У такому разі боротися треба саме з різними силами нематеріального характеру. І відтоді вони потягли мощі Суворова, матінки матронушки та причинного місця коня князя Ігоря, за яке того вкусила підла змія і того, якого Ігореві подарував сам Рюрик.

Але коли прилетіло безпосередньо по мощах Суворова, а потім – і матінки, довелося перевзутися і розповідати, що такі великі втрати трапляються тому, що немає у бійців натільних хрестів, над якими молився сам Гундяєв і на яких накреслено чарівні символи імені фюрера. Якщо такий хрест висітиме на фюзеляжі атакуючого лаптя, то вольфрамові елементи ураження повинні його облітати з криком «Свят-свят!». І все начебто було поважно і скрєпно, але ось у Мережі з’явилося таке повідомлення. Суть його звелася до того, що перед святковим обідом на честь дня народження прутіна чоботи привезли ікони, котрі врятували когось чи щось від вірної загибелі. Мабуть, для того, щоб цар із них зробив бронежилет. Принаймні, про це розповів сам прутін. Але, окрім цього, там виявився ще один пікантний подарунок:

«Володимир Володимирович поскромничав, розповів не про всі подарунки, які йому передали наші командувачі. Був ще один, дуже особливий. Президенту передали хрест із його ініціалами. Цей хрест був на одному з наших загиблих військових. Загинув він героїчно – потрапив у засідку, довго відбивався та вбив багато ворогів. Такий особливий, героїчний подарунок, омитий кров’ю бійця…»

Усі героїчні аспекти можна залишити осторонь, бо їхня якість усім давно відома, а в сухому залишку виявилася проста комбінація. Боєць повісив на тулуба хрест із літерами імені фюрера, сподіваючись на те, що цей амулет його вбереже від смерті… не вберіг. Предмет зняли з тулуба розчарованого окупанта і видали його прутіну. Це подають як зворушливий епізод, а насправді старого потролили, але він цього не зрозумів.

До речі, він міг не збагнути, що так з нього знущаються, тому, що був поглинутий іншим подарунком – мощами, а точніше – фрагментом мощі, яка залишилася від загиблого бойового звіра, чи то ослика, чи то коня. Важко сказати, як він розпорядиться цим предметом, але уваги на хрест не вистачило. Ну, а ми порадили б усім, хто отримав такі хрести й натільні ікони з ликом прутіна, не надягати бронежилетів, касок та інших засобів захисту. Навіщо? Вони ж вірять своєму цареві? Тоді треба вірити до кінця. Свого.