Уперше опубліковано: 15.07.2017
Авторка перекладу: Світлана
Передмова
У ті часи, коли було написано цей текст, багато процесів були ще в русі, а тому не було видно того, у що все виллється. Саме тоді треба було виставляти попереджувальні знаки, які звернуть увагу на те, що взагалі відбувається і як воно працює. Ми це й робили, як могли. Але, на жаль, ніхто всерйоз не звернув уваги на ці зусилля… А що найдивовижніше – навіть зараз змінилося не так уже й багато. Іноді здається, що справа не в тому, що публіка ледача й неуважна, а в тому, що ці попереджувальні знаки експлуатуються неправильно. Замість того, щоб їх вкопувати на узбіччі дороги, ними треба з розмаху… чи ні?
***
НЕРВИ
«Усі хвороби – від нервів, і тільки одна – від кохання».
Імператор Нерон
Ми не цілком погоджуємося з цитатою, винесеною в епіграф, яку ми приписали знаменитому римському імператорові, тому що Нерон не знав кохання. Мало того, в її пошуках він кидався у крайнощі, але так і не знайшов, будучи списаним за графою «Вантаж-200». Насправді всі хвороби від нервів. За що не візьмися, саме нерви, прямо чи опосередковано, призводять до хвороби чи навіть до смерті. Але тоді виникає ще одне запитання: чому люди роблять нерви? Тут ми можемо надати свій рецепт цього феномена і стверджуємо таке. Люди роблять нерви собі та оточенню через завищені очікування. Тобто ми очікуємо від навколишнього Всесвіту одного, а він дає зовсім інше, і ми починаємо засмучуватися, хворіти, труїтися, різати собі чи іншим вени, стрілятися, зрештою. А все через цей дисонанс.
Наприклад, багато хто з нас був змушений брати кредит у банку. Очікування від цього акту – райдужні. Після недовгої тяганини в руках опиняються кошти на купівлю автомобіля, квартири чи чогось ще. При цьому ми бачимо, що в принципі можемо погасити кредит і відсотки без критичної шкоди для свого способу життя. Ми вважаємо, що банк – надійна та серйозна структура, яка виконує роль нашого фінансового партнера. Щойно ми склали такий портрет банку, ми вже заклали механізм отруєння життя та тріпання нервів.
Наші банки – суміш рекетира та шахрая. Вони просто ніколи не були іншими, тому говорити про те, що вони зіпсувалися, – безглуздо. Усмішки та благодушність працівників банку зникають після того, як ви отримали гроші та виявляєте, що платити за них доводиться більше, ніж ви розраховували. Зрозуміло, що ви йдете «стосувати з’ясування», але вам швиденько показують те, що ви підписали й не прочитали, бо написано воно дрібними літерами і настільки закручено, що ви, не маючи економічної чи юридичної освіти, просто не здатні зрозуміти суті написаного. Тому ви успішно і пропустили найважливішу частину тексту. Якби ви змогли зрозуміти все, що написали банкіри, то зрозуміли б одразу, що потрапили в теплі руки шахраїв, бо в разі будь-якого спору ви завжди будете винним. У результаті ви майже напевне платитимете більше, ніж припускали, або втратите не тільки куплене на кредитні гроші майно, а й інше, що не стосується договору з банком.
Така ситуація трапляється часто-густо. Кожен може провести власний експеримент та уважно вивчити весь текст кредитного договору, і коли знайдете там те, що банкіри хотіли сховати, запропонуйте просту річ – зрівняти у правах обидві сторони. Тут усе стане на місце. Вам розкажуть про те, що це – договір приєднання, і ти або підписуєш, як є, або йдеш у сад. Начебто тут немає нічого страшного. Ну, викопали ви кілька банківських каверз, ну, плюнули і пішли в інший банк. Але річ у тому, що саме в таких каверзах банки давно досягли картельної угоди, і ці міни будуть у будь-якому договорі будь-якого банку. Їм, банкірам, начхати на те, що Цивільний кодекс України, описуючи властивості договору, вказує, зокрема, на те, що договір має бути рівноправним та добровільним. І тут ви швидко розумієте, що добровільно ви таку погань підписувати не будете, бо від рівноправності там навіть ріжок і ніжок не залишилося.
Але є унікуми, які всю цю красу виявляють тоді, коли до них приходять судові виконавці та розпочинають процедуру викидання їх із квартири. Ось тоді їм розповідають усю суть підписаного договору, і «партнер» перетворюється на звичайного і нахабного кидалу, а привітні банкіри стають настирливими сволотами, що піднімають серед ночі телефонними дзвінками. Від цього таки можуть зробитися нерви, чи не так?
Або інший, більш приземлений приклад. Ось є пара, яка вирішила жити разом. Вона уявляла, що лицар її носитиме на руках усе життя, відриваючись виключно на процес діставання зірочки з неба. Хай у нього немає білого коня та білого фрака, але все інше – бути зобов’язане. А він бачить собі священний союз дещо інакше. Вона повинна його годувати і, безумовно, фільдеперсами, щоб йому не набридало. Крім того, вона повинна йому прати і прасувати, і якщо трапляться діти – займатися дітьми, тобто святий принцип трьох «К»: кірха, кіндер, кухня. При цьому вона не повинна втручатися в його чоловічі справи, наприклад – риболовлю, полювання чи більярд, звідки він повертатиметься на чотирьох точках опори, і, головне, вона зобов’язана витирати йому шмарклі, коли хтось його образить.
Як видно, пари утворюються з абсолютно протилежними очікуваннями одне від одного. Спочатку вони набираються терпіння і чекають зірок з неба або чудес кулінарії різноманітних кухонь світу, але вже скоро починаються старі-добрі розбірки у стилі «стосувати з’ясування». У певний період вони починають прямо висловлювати одне одному те, чого вони очікували, і розуміють, що вони – зовсім чужі люди, які абсолютно не розуміють одне одного. Далі – справа смаку, від розлучення до поножовщини, але в проміжку між початком розбірок та фінальною сценою нерви роблять свою брудну справу – забирають здоров’я.
У першому і у другому випадках винні самі пацієнти. Вони вигадали неіснуючі властивості свого партнера, наділили його відсутніми чеснотами, і коли виявили невідповідність очікувань та реальності – впали в нерви. Але іноді цей механізм приводить у більш похмурі ями, з яких практично немає виходу.
(Далі буде)