Авторка перекладу: Світлана
Після того як Генштаб ЗСУ офіційно підтвердив проведення успішної атаки на Саратовський НПЗ, на болотах теж, хоча й неохоче, визнали, що загалом на цьому НПЗ і на низці інших аналогічних заводів уламки наробили такого шурхоту, що вже навіть не зовсім зрозуміло, як усе це коментувати. І що найнеприємніше, там доводиться визнавати успіх атаки всупереч директивам, спущеним згори, а просто тому, що наш ГШ не вигадує цікавих історій, і якщо немає підтверджень тих чи інших ударних дій, то про це просто не пише.
І навпаки, якщо вже є ці підтвердження, то повідомлення про якісь факти не просто можна приймати за чисту монету, а й не можна ігнорувати, а тим більше – вигадувати якусь нісенітницю. Якийсь час таке можна було виконувати не вагаючись і без побоювань бути викритими, але тепер ці номери не проходять. Ба більше, наші військові навмисно вибудовують інформаційне подання таким чином, щоб ворог почав формувати власну легенду, і коли він обвішає її подробицями та деталями – легким рухом зруйнувати всю цю маячню.
Просто згадаймо про ту атаку, якої зазнали аеродроми стратегічної авіації ворога. Перші коментарі лаптів були у стилі «Ви все брешете», але одразу було викладено короткометражний фільм, у якому показано атаку та палання літаків. Після нетривалої паузи лапті вирішили перевзутися і розповіли, що наліт був, але атаковано було фанерні та надувні імітатори літаків. Тоді в хід пішла нова порція відео, на якому видно, що горять натуральні літаки, а не надувні жінки. Лапті й тут не заспокоїлися і почали зміщувати фокус уваги з того, куди прилетіли дрони, на те, звідки вони долетіли.
Зрозуміло, що в хід пішли байки про Естонію та судна у Фінській затоці. І що характерно, щоразу вони мамою клялися, що кажуть правду. Але й ця легенда розвалилася, бо остання частина відео чітко показала, звідки вилетіли дрони, та весь їхній шлях польоту до літаків. Навчені гірким досвідом, лапті вже не ризикують і скупо пишуть про подію так, щоб не нарватися на такі підтвердження. У результаті вийшло таке:
«Українські військові в ніч проти 16 вересня завдали удару по Саратовському нафтопереробному заводу… Саратовський НПЗ має проєктну потужність близько 140 тис. барелів нафти за добу і є одним із ключових постачальників бензину та дизельного пального для європейської частини росії. У серпні підприємство вже зазнавало атаки українських безпілотників, після чого було змушене призупинити приймання сировини… Ряд великих заводів повністю зупиняли виробництво – Новокуйбишевський (8,3 млн тонн за рік), Саратовський (5,8 млн тонн), Волгоградський (14,8 млн тонн) і Сизранський (8,5 млн тонн). Загальний простій досяг 6,4 млн тонн, що стало рекордом. У вересні до них додався Рязанський НПЗ, який забезпечує близько 5% російської нафтопереробки».
І тут слід звернутися до тексту повідомлення ГШ, наведеного в попередній статті, а саме до того, хто мав відношення до операції: в цьому випадку явно проглядається тверда рука розвідки, яка й видала дані про те, що Саратовському заводу треба додати радості.
Через те що завод було атаковано в серпні, там посилено велися роботи з відновлення технологічного ланцюжка і запуску виробництва. Мабуть, розвідники контролюють цей процес, і дочекавшись моменту, поки лапті привезуть і встановлять дороге та рідкісне обладнання, дали заявку на повторну атаку цього активу. Бити двічі поспіль не має сенсу, а треба робити це так, щоб ворог витратив час і кошти на відновлення, і щойно він виходить на фінішну пряму – знову прилетять добрі птахи. Такий хід подій ми бачимо постійно, і можна не сумніватися в тому, що це – нова тактика ЗСУ, яка не дає лаптям підняти голову.
(Далі буде)