Тож іще однією метою параду було показати своїй публіці, що мудре керівництво країни не спочивало на лаврах і не пилило бабло, а кувало зброю для того, щоб зробити «сбычу мечт» для населення країни та всіх перемогти за три дні. Для цього й демонструється вдосталь нової зброї, яка має всім дати зрозуміти, що готовність або вже є, або залишилося ще трохи і можна вже починати. Тому тут слід навести ще один шматок опису параду, який виглядає так:
«На параді було представлено нові міжконтинентальні балістичні ракети (МБР) DF-61. Одночасно було показано балістичну ракету повітряного базування JL-1, МБР підводного базування JL-3, нову версію МБР наземного базування DF-31…
Також Народна визвольна армія Китаю (НВАК) продемонструвала шість нових видів протиповітряних ракет, включаючи HQ19 («Хунци-19»), HQ-12 («Хунци-12»), HQ-29 («Хунци-29»)…
На параді було також показано безпілотні бойові засоби морського базування, включаючи катери та підводні апарати, безпілотні вертольоти корабельного базування, а також системи мінування та розвідувально-ударні БПЛА. Підводні безпілотники, за даними ЗМІ, можуть розвивати швидкість до 190 км/год на глибині 1 км. У парадних колонах військ на площі Тяньаньмень вперше було представлено підрозділи кібервійськ і сил інформаційної підтримки НВАК…
Також площею пройшли нові зразки танків, позначених як «Тип 100», а також бойові машини їх підтримки».
І далі – за списком, але вже цього достатньо для того, щоб зробити деякі висновки. Перший – велика кількість стратегічних балістичних ракет. Загалом це універсальний засіб, і якщо йдеться про стратегічне озброєння, то воно має дістати ціль у будь-якій точці земного глобуса. Але всім зрозуміло, що Габону чи Гондурасу можна не хвилюватися про те, що такі ракети буде націлено на їхню територію, а це означає, що таким чином було надіслано сигнал гольфісту. Адже МБР – досить дороге задоволення, і будують їх не для того, щоб мати можливість зобразити салют. А якщо таких ракет десятки, то, напевно, гроші на них відпускалися не просто так, а під конкретні плани їх застосування. І ось просто цікаво, що Додік думає з цього приводу? Адже й про Сі він казав, що той йому подобається.
Те ж саме можна віднести і до безпілотних апаратів надводного та підводного типу. Особливо до підводних, які здатні пересуватися на кілометровій глибині з величезною швидкістю. Принаймні, китайці кажуть про те, що ці вироби вже поставлено на озброєння НВАК. Більшість цих озброєнь просто немає потреби виробляти, а тим більше – в таких кількостях, якщо не під плани послати Штатам «полум’яний привіт».
І на цьому тлі найкращий у світі президент 30% свого часу проводить за грою в гольф, 30% – пояснює, який він розумний, красивий та винахідливий, 30% – який невдаха «Сонний Джо», а решту 10% присвячує тарифам і теплоті між ним і прутіним. У ці ж відсотки входить і просто позерство без тексту, в стилі Беніто Муссоліні, хоча це виходить у Додіка непереконливо і часто – комічно. Але не нам розмірковувати про коміків при владі. Зрозуміло, що найбільше нас непокоїть потік думки, який генерує «нобелівський лауреат» у галузі гольфу, щодо курника та його головного півня. До речі, про прутіна.
(Далі буде)
“…до 190 км/год на глибині 1 км…”
Щось сумнівно, щоб під водою з такою швидкістю. Це ж який супротив треба здолати – достатньо згадати супротив повітря при такій швидкості автомобіля..
Та ще й витрати енергії просто неймовірні.
З урахуванням того, що на такій глибині опір більше, все-таки 100 атмосфер тиск.
Радянська торпеда “Шквал”, передана росією (всупереч угоді з США про заборону передачі військових технологій) Китаю. Висока швидкість досягалась завдяки ракетному двигуну і ефекту кавітації (рух у повітряному пузирі). До речі “Кинджал” створений завдяки цьому принципу. Тільки замість кавітації плазма.