Новини по-азербайджанськи (Частина 2)

А тим часом преса вказує на кілька важливих моментів, які стосуються саме Азербайджану, точніше – тієї індивідуальної програми, яка була у президента Алієва. Безумовно, на перше місце було поставлено особисту, вже без власних делегацій, зустріч президента Азербайджану Алієва та прем’єр-міністра Вірменії Пашиняна. Як ми пам’ятаємо, попередні зустрічі двох лідерів у Дубаї, а згодом – і у Вашингтоні все-таки були або у присутності численних делегацій, або у тристоронньому форматі, включаючи президента США. А тут вони спілкувалися особисто та без посередників чи «групи підтримки». 

Тобто діалог уже вийшов на той рівень, коли таке можливе в принципі. Через те що їхнє спілкування було не протокольним, азербайджанська преса обмежилася загальним описом цього діалогу:

«1 вересня відбулася зустріч президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва з прем’єр-міністром Республіки Вірменія Ніколом Пашиняном. Лідери обговорили порядок денний мирного процесу між Азербайджаном та Вірменією, наголосивши на важливості конструктивного діалогу, взаємної довіри та регіональної стабільності. Обидва лідери відзначили позитивну динаміку, досягнуту на останньому Вашингтонському саміті, яка ще раз підтвердила міжнародну підтримку просування миру та процесу нормалізації».

Але ляпасом чи, скоріше – стусаном прутіну під валізи стала констатація остаточного похорону Мінської групи, через яку москва маніпулювала перебігом збройного конфлікту між двома країнами. Азербайджанська преса вийшла зі статтями, які мають такий заголовок: «Труп Мінської групи винесли з дипломатичної палати. Офіційно» і поясненням такого плану:

«…Як повідомило МЗС Азербайджану, 1 вересня 2025 року Радою міністрів ОБСЄ ухвалено рішення про припинення діяльності Мінського процесу та пов’язаних із ним структур – особистого представника чинного голови та Групи високого рівня планування. Це велика дипломатична перемога Азербайджану. Наша країна наполягала на необхідності офіційного розпуску Мінської групи ОБСЄ із самого початку поствоєнного врегулювання. В Баку справедливо вважали, що територіальну цілісність Азербайджану відновлено, резолюції РБ ООН виконано, конфлікт у минулому, і в існуванні структур, створених начебто для його врегулювання, вже немає потреби. Тим більше що МГ ОБСЄ за понад чверть століття свого існування продемонструвала повну неспроможність…»

Цю заяву слід розглядати в контексті того, що в москві дедалі наполегливіше точаться розмови про можливий військовий вплив на Азербайджан. Риторика ця стає все конкретнішою на тлі жорстких відповідей Баку, і буквально в той самий момент, коли відбувалися пекінські заходи, в поінформованому ТГ-каналі ворога з’явився ось такий текст із посиланням на діяча, відомого в медійному просторі як «Соловьиный помет»:

«СВО в Азербайджані, можливо, стала трохи ближчою. Але це не означає, що вона точно буде. Зараз тривають дискусії».

І все б нічого, але джерело у відомстві Бєлоусова на запитання про те, чи справді ведуться такі дискусії, відповіло, що вони таки ведуться, і в разі схвалення проведення військової операції вона проходитиме таким чином:

«Зрозуміло, що ми використаємо свою далекобійну зброю. Зокрема, ракети та безпілотники точно полетять по Баку. Також наша армія може взяти під контроль кілька важливих районів території держави-противника. Які – військова таємниця. Але не думаю, що війська азербайджанського режиму зможуть довго чинити опір».

При цьому відповіді на запитання про те, чи вистачить сил на ведення війни на два фронти за такої її інтенсивності в Україні, діяч уникнув. Воно й зрозуміло, адже зараз Україна нарощує інтенсивність і болючість далеких ударів по території курника. А з урахуванням того що ЗСУ цієї ночі поклали ще одну залізничну підстанцію та зупинили рух поїздів у Краснодарському краї, то не можна виключати, що ворог може отримати потужні удари по власних тилах одразу з двох боків. Ну, а Кавказ завжди був пороховою бочкою, і якщо там таке тільки станеться, саме звідти може початися парад суверенітетів.

Але тут важливо те, що різниця у прийомі прутіна та Алієва в Китаї немовби натякає любителю гімнасток про те, що вже не йому вирішувати, де воювати, а де – ні. І Баку перебуває в набагато вигіднішому становищі, ніж москва. Плюс до того, недарма ж до Пекіна прилетів і Ердоган, а як ми знаємо, в разі чого дідусь Реджеп теж може виконати танець із шаблями, як мінімум у Босфорі. Словом, пекінські гастролі прутіна пройдуть під знаком качки. Максимум, чого йому там вдасться добитися, – то це додаткового шматка качки по-пекінськи та «утки» під нього, бо гуркотіти валізами у пристойному місці йому навряд чи дозволять. А тим більше – перед обличчям начальника.