Справи нафтові (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

ДРУЖБА – ФРОЙНДШАФТ 

Цієї ночі сили безпілотних систем України завдали повторного удару по насосній станції «Унєча» нафтопроводу «Дружба». Внаслідок удару виникла потужна пожежа, і роботу станції, зокрема щодо відновлення після удару 13 серпня, зупинено. У зв’язку з цим цікаво буде подивитися на сьогоднішні промови представників Угорщини та Словаччини, які зовсім нещодавно бадьоро розповідали про те, що постачання нафти по «Дружбі» вже відновлено. Подивимося, наскільки в них зміниться тональність промов, хоча припустити це не так уже й складно, і, швидше за все, виглядатиме це приблизно так: «А нас за що?». На цей момент у ворожому сегменті Мережі вдалося виявити лише таке:

«Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто повідомив у Facebook, що постачання нафти з росії до Угорщини трубопроводом «Дружба» призупинено через атаку на трубопровід поблизу російсько-білоруського кордону. Сійярто повідомив, що угорський уряд дізнався про інцидент минулої ночі».

І що б вони далі не розповідали, вони точно змовчать про один простий факт. Зараз ринок нафти надлишковий, і обидві країни можуть купувати нафту де завгодно і скільки завгодно, але керівництво Угорщини та Словаччини вдає, що більше ніде немає ані відра нафти, і тому атака на нафтопровід «Дружба» ставить під питання їхню енергетичну безпеку. Зауважимо, що це не вони ставлять свої країни під загрозу, відмовляючись купувати нафту з інших джерел, а Україна. Це вже чиста російсько-палестинсько-катарська пропаганда.

Безумовно, ці похмурі та спітнілі портрети ніколи не розкажуть про те, що вони навмисно ігнорують безліч пропозицій про постачання нафти з інших джерел, а головне – вони не розкажуть про причини таких відмов. Ці причини прості. Таємні домовленості з прутіним дають можливість не тільки отримувати відкати (Юлія Володимирівна в курсі), а й суттєві знижки, що дозволяють їм отримувати дешевші нафтопродукти, які розходяться в Європі з демпінговими прайсами, або навіть перепродавати в Європу саму нафту, маючи при цьому непоганий навар.

Простіше кажучи, вони наживаються на прутінській нафті, водночас допомагаючи росії обходити санкційні обмеження. Скажімо так, через власну жадібність вони вплуталися в ризикований захід – торгівлю з воюючою країною, логістика якої в їхньому напрямку перебуває в зоні бойових дій. А як відомо, все має свою ціну, і той самий ризик – насамперед. А з урахуванням того що Угорщина та Словаччина розгорнули натуральний саботаж усіх заходів ЄС щодо підтримки України, вони взагалі не можуть розраховувати на те, що їхні інтереси будуть хоч якось враховуватися під час бойових дій.

І ось ЗСУ не просто вкотре вирубали нафтопровід, а з урахуванням попереднього удару показали, що такі заходи набувають регулярного характеру і що про цю трубу треба поступово забувати. Про це свідчить коротка дистанція між ударами, а також їхня точність і невідворотність. Плюс до того, нафтопровід має ще цілу низку насосних станцій, які поки що не зазнали атак, але всі вони перебувають у зоні ураження наших стандартних дронів. Якщо по них полетить щось важче, то закриття трубопровідних постачань нафти буде забезпечено просто явочним порядком.

(Далі буде)