Згідно з ученням товаришів Маркса і Леніна, пролетаріат, що переміг, мав усунути фундаментальну умову класової нерівності, а саме — вилучити у капіталістів засоби виробництва і перетворити їх на суспільну власність. Щоправда, трохи пізніше цю умову було доповнено ще одним пунктом, а саме — фізичним знищенням цих самих капіталістів, але це вже була “смаковщина” і, так би мовити, — опція для душі. Обидва ці заходи дуже імпонували пролетаріату, і він із задоволенням спостерігав за ними, а подекуди — брав активну участь у них.
І ось на болотах, які підкреслюють свій зв’язок саме з тими часами, відновили цю кумедну традицію і вже кілька років поспіль там демонструють те, що в минулі часи, науково називали «експропріацією експропріаторів». Простіше кажучи, там відбирають промислові активи у їхніх законних власників, мотивуючи це необхідністю консолідувати все те, що необхідно у воєнний час.
Щоправда, почалося все з іншого сюжету. Спершу зверненню в державну власність підлягали активи західних компаній, що пішли з Росії, і таким чином — нагуляли апетит. А коли вони закінчилися, перейшли до активів уже власних громадян. Як і сто років тому, це все дуже сподобалося пролетаріату, і він активно радів тому, що майно відбирають у багатіїв, які зажерлися. Але саме на цьому місці шляхи більшовиків і путінців, різко розійшлися, оскільки відібране майно, від початку і не планувалося залишати у власності держави.
Щойно майно вилучали у власників, моментально вибудовувалася черга з охочих, які заносили до кремля свої аргументи для того, щоб переконати путіна передати це майно саме їм. І як показала практика, що більше заносили, то вищими ставали шанси на отримання майна. Але поза конкурсом завжди йшли товариші, добре відомі як «друзі путіна», з ними марно змагатися і намагатися влаштувати аукціон. Так сталося щойно, принаймні, про це пише ворожа преса.
«Путін підписав указ, згідно з яким компанії «Гидромашсервис» і «ГМС Нефтемаш» виведені з тимчасового держуправління і дозволені до продажу фірмі «Русгаздобыча». Ця структура, як зазначали раніше 47news і «Проект», тісно пов’язана з давнім другом Путіна Аркадієм Ротенбергом і його братом Борисом. «ГМС Нефтемаш» і «Гидромашсервис» входять до «Группы ГМС» — одного з найбільших виробників насосного та нафтогазового обладнання в Росії та СНД. Підприємства випускають блочно-модульне технологічне обладнання, насоси та компресори для нафтогазової галузі та суміжних секторів».
При цьому, конфісковані рік тому підприємства, були рентабельним і їхні справи йшли вгору, тож у цьому разі, не можна було говорити про те, що держава привласнила собі активи, які власник не міг використовувати за призначенням і зривав якісь важливі державні контракти. Навпаки, вони якраз демонстрували впевнене зростання, і його помітили веселі брати Ротенберги. У підсумку, афілійовані з ними структури, стали новими, щасливими власниками, дуже привабливої власності. Тобто, триває планоміжний грабіж власного, промислового бізнесу, на користь своїх рідних і близьких.
Для довідки. Аркадій Ротенберг — друг дитинства путіна і його колишній партнер з дзюдо. Після приходу Путіна до влади він сколотив статки на великих держконтрактах. Тепер, за даними Financial Times, саме брати Ротенберги є головними архітекторами стратегії «м’якої націоналізації». Її суть у тому, що держава вилучає активи у колишніх власників під приводом санкцій або «загрози інтересам країни», а потім перепродує їх афілійованим бізнес-групам.
Ось це і є путінізм зсередини. І якщо хтось там продовжує ностальгувати про радянські часи, смачний пломбір і ковбасу по 2.20, то це — не воно.
Смаківщина = справа смаку.
Але ж літера ‘і’.
суспільна власність та державна власність не є спорідненими, наприклад якщо держава є монархією, то державна власність – власність монарха, чи іншого суб’єкту господарювання, наприклад уряду, який може бути диктаторським.