Операцію НАТО «Союзна сила» проти Югославії провели 11 держав – членів НАТО під час війни в Косові. Операція тривала з 24 березня по 10 червня 1999 року.
Необхідність операції НАТО «Союзна сила» полягала у відверненні та зриві операції ЮНА «Югославська підкова», спрямованої на остаточну етнічну зачистку Косова, де понад 90% населення становили албанці, боснійці, хорвати та інші народи, а серби були невеликою меншиною. Операція НАТО «Союзна сила» проводилася без рішення Ради Безпеки ООН через протидію росії та Китаю, які традиційно підтримували Сербію в югославських війнах і блокували всі резолюції та рішення проти Сербії.
З військової точки зору Альянс поставив собі за мету провести повітряну операцію проти військових об’єктів на території всієї Сербії та Чорногорії для зменшення здатності сербів продовжувати репресії проти інших етносів, особливо албанців, у Косові. Для цього НАТО визначило три стратегічні цілі застосування сили в Косові, які було представлено президенту Милошевичу як умови для завершення бомбардувань. Тими цілями були:
1. Ясна та чітка реакція Альянсу на репресії та етнічні чистки місцевого населення Косова, які проводять серби під керівництвом воєнного злочинця Милошевича.
2. Знищення здатності сербів вести війну в Косові та здатності в майбутньому поширити військові дії на території сусідів – Сербії та Чорногорії.
3. Жорсткий контроль за АВК та іншими силами Косова та недопущення різанини сербів як помсти.
План операції «Союзна сила» включав п’ять фаз:
Нульова фаза – підготовка сил і засобів Альянсу на європейському театрі воєнних дій.
Перша фаза – встановлення панування у повітрі над територією Косова.
Друга фаза – знищення військ та військових об’єктів Югославії в Косові, а також військ Югославії на південь від 44 паралелі, які могли б підтримати війська в Косові.
Третя фаза – розширення повітряної операції проти всього спектра військових об’єктів великого значення на території всієї федерації, які перебувають під контролем Милошевича.
Четверта фаза – переміщення наземних сил Альянсу та їх укріплення (якщо цього вимагала ситуація).
Основу угруповання НАТО, що брало участь в операції, становили військово-морські та військово-повітряні формування США, Великої Британії, Франції, Німеччини. Безпосередню участь в операції шляхом надання збройних сил або території для їх розгортання взяли Бельгія, Угорщина, Данія, Іспанія, Італія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина. Повітряний простір або територію для розгортання сил НАТО надали нейтральні держави: Албанія, Болгарія, Північна Македонія, Румунія.
Кількість задіяних літаків перевищувала одну тисячу одиниць.
Перших ракетних ударів було завдано ввечері 24 березня 1999 року по радарних установках ЮНА, розташованих на Чорногорському узбережжі Адріатичного моря. Одночасно було здійснено ракетні атаки по військовому аеродрому за кілька кілометрів від Белграда і великих промислових об’єктах у місті Чулок, менше ніж за двадцять кілометрів від столиці Югославії.
У ході операції, що тривала 78 днів, літаки НАТО завдали близько 2 300 ракетно-бомбових ударів по 990 об’єктах на території Сербії та Чорногорії. Було скинуто 14 тисяч бомб (загалом 23 тисячі бомб і ракет) загальною вагою понад 27 тисяч тонн.
Бомбардування припинилися 9 червня 1999 року, після того, як представниками ЮНА і НАТО в македонському місті Куманово було підписано військово-технічний договір про виведення з території Косова військ та поліції Югославії (тобто Сербії та Чорногорії) та про розміщення на території краю міжнародних збройних сил.
10 червня Генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана віддав наказ про припинення повітряних атак. Того ж дня Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка передбачала введення на територію Косова та Метохії військового миротворчого контингенту, чисельність якого вже незабаром досягла 37 тисяч військовослужбовців, що представляли армії 36 країн світу.
За офіційними даними НАТО, в ході кампанії Альянс втратив двох військовослужбовців (екіпаж американського вертольота AH-64, що розбився в ході тренувального вильоту в Албанії).
Загальна кількість жертв оцінюється, за різними джерелами, від однієї тисячі до 2 500 осіб.
Далі буде.
Ваш Готельєр-бандерівець