Про зустріч найкращого президента в історії США і особи, яка подана міжнародним кримінальним судом у розшук за скоєння військових злочинів, ми не торкаємося навмисно просто з огляду на те, що нема глибоких знань і практичних навичок у галузі клінічної психіатрії. Скажімо так, і Джордж Буш молодший, і Барак Обама якось по-іншому віднеслись до Усами бін Ладена, хоча той скоїв набагато менше злочинів, ніж путін.
Але навіть тієї крихти «здобутків» Усами було достатньо для того, аби його задвухсотили у Пакистані і запроторили на корм акулам з борту авіаносця «Карл Вінсент». Але то були інші часи і безумовно – інші президенти, не найкращі, як от цей. Незважаючи на це, в Анкоріджі є деякі моменти, які будуть цікавими.
Історія замовчує низку подробиць, які стосуються самого путіна, а вірніш – його перебування на Алясці. Відомо лише про те, що він завітав на рибний завод у Магадані, на шляху до Анкоріджа, і можливо – “давився” червоною ікрою, а далі – тиша. Можливо, путін вирішив подивитись на місто, з якого починався етап на Колиму і хто його знає, чи не доведеться йому розділити і цей шлях? Так, невідомо, чи взяв він з собою маркшейдерів і прохідників, які б мали терміново побудувати йому тимчасовий бункер прямо під фюзеляжем літака. Також невідомо, як вдалося облаштувати сховище для його таємничих валіз, оскільки він точно не зможе залишити для ЦРУ свою ДНК.
Однак, деякі подробиці, які стосуються розміщення його супроводу, все ж таки є. І в даному випадку важливо те, що ці подробиці публікує саме російська преса. Ясно, що деякі особливо неприємні речі вона приховала, але загальний фон зрозумілий.
«В сети распространяются фотографии и описания условий проживания пилотов летного отряда президента россии ироссийских журналистов, прилетевших на Аляску освещать встречу путина и Дональда Трампа. Из-за высокого туристического сезона и наплыва гостей в Анкоридже, а также повышенных мер безопасности, пилотов и журналистов кремлёвского пула разместили на стадионе спортивного кампуса местного университета. Ранее это помещение служило антиковидным госпиталем, а теперь его вновь переоборудовали в пункт временного размещения (ПВР).
Журналистов поселили в импровизированный лагерь, где спальные места огорожены лишь шторами. Мужчин и женщин разместили в одних секторах, на раскладушках, которые, по словам корреспондента «Коммерсанта» Андрея Колесникова, напоминают носилки. Дополнительные полотенца и туалетную бумагу выдали в больших коробках. На объекте нет организованного питания, только питьевая вода из фонтанчиков. Чтобы почистить зубы, приходится занимать очередь…»
Кажуть, що один з ангажованих путіним журналістів, дивлячись на запропоновані умови проживання, процитував частину віршу їхнього класика: «Хорошо быть кисею, хорошо – сабакою, где хочу – по**яю, где хочу – по**каю». Але тут їм нема на що нарікати. Лише цареві, по чину, належить мати переносні валізи, які можуть його виручити де завгодно. Решті слід займати чергу і на слух визначати, чи вже можна, чи треба потупцювати під дверима туалету. Ну а ми просто відмічаємо тонкий гумор мешканців Аляски. Не сказавши ані слова, вони влаштували росіян біля параші. Власне кажучі, це – саме те місце, де вони себе відчувають комфортно.
Попри те, яким є Трамп, хочу сказати, що таки “своя сорочка ближча до тіла”. Бен ладен покусився на центральні міста США. І той Обама, при котрому ганяли асаму і дісталося Іраку та Афганістану, спокійно відморозився з приводу України. І я впевнений морозився б і в 22му, якби був президентом. Байден на його фоні просто взірець рішучості і дякуємо Богу за це.
“Скажімо так, і Джордж Буш молодший, і Барак Обама якось по-іншому віднеслись до Усами бін Ладена, хоча той скоїв набагато менше злочинів, ніж путін. ”
Зате Обама так само віднісся до путіна – хоча, сволота, знав усе про Грузію.
Боброєдці – Смачного!
Анті-колорадос: СЕР 15, 2025
Браво, мешканцям Алясці! Їм явно не відмовиш в гуморі. Так “гостинно” делегацію з параші ще ніде не зустрічали. Але ж приймаюча сторона це все пояснила тим, що “зараз великий наплив туристів”. Мовляв, “добрі місця вже зайняті, залишилися тільки такі”. Подивимось погоду на Алясці: “Погода в Аляске – сегодня 15 августа. +8° +5°. завтра 16 августа. +10° +4°. воскресенье 17 августа. +14° +4°”. Ага! Туристів багато, дуже багато. хе-хе…
Причому гуморні аляскинці кожному делегату від расєї визначили свій життєвий простір, який складається з невеликої імпровізованої палати на 2-х осіб, розкладачок медичного зразка і весь цей простір відгороджений з усіх боків чорними шторами. Чесно кажучи, вся ця обстановка мені нагадує ресепшен у морзі або якісь кадри з крутого трилеру. До того ж, ця будівля, в якій їх розмістили – це бувший шпиталь по лікуванню ковіду! Цікаво, а мікроби там ще залишились? Бо для ніх робота явно знайдеться. Сразу такий кагал заїхав. Судячи з обстановки цього госпіталю, там лікували дуже бідний прошарок громадян. Так, що є надія, що ці журнаповії такі щось підцепят собі на згадку про відрядження на Аляску.
А на параші панує ейфорія. З усіх утюгів лапті кричать про свою перемогу, хоча зустріч відбудеться тільки о десятій вечора. Но вони вже усіх перемогли. Неможливі придурки! Їх жахлива пропаганда увімкнулась на повну. Весь час крутять документальну хроніку військових часів 2МВ. Наприклад, “зустріч на Ельбі”. З Вікі: “Зустріч на Ельбі — зустріч радянських, британських та американських солдатів на річці Ельба, поблизу міста Торгау в Німеччині під час Другої світової війни. Ця подія відбулася 25 квітня 1945 року, коли передові патрульні загони американської 1-ї армії зустрілися з авангардом 58-ї гвардійської дивізії 1-го Українського фронту”. До речі, к кінцю 2МВ залишились 3 “білоруских фронта”, 4 “українських”, а про “рюзьке фронт” ніхто не чув. Хоча спочатку були і інші фронти, але ж вони було поодинці. Про сміливих рюзьке чули хіба що, коли вони сдавались цілими арміями німцям, як це було, коли сдалася “Русская освободительная армия (РОА) под командованием генерала Власова”. Крутят висловлювання кремлівського упира, з яким він звертався до трампеля: “Давайте з вами дружити разом, як це було в “вяликую атечесственнаю войну”. Тобто дружити вдвох проти всіх країн ЕС? Про це мріє і товарісч сі дзінь пінь” – дзвонкий пінь. А ЕС тут взагалі ні до чого тому, що лідери ціх країн вже “проснулися” і не мають ніяких ілюзій щодо цієї недодержави і кремлядів.
Москалів годують киівськими котлетами (яких зроду не куштував), а я у лютому 2022-го талу снігову воду із даху чотириповерхівки по краплях збирав, аби не померти від спраги у московитських лабетах.
Глибокий сенс міститься у фразі шановного пана Антиколорадоса “где хочу – по**каю”, бо “покакати” там навіть раз на п’ять діб було зовсім ніде – навіть якщо дійме. Втім не особливо діймало, бо не було з яких харчів. Так і жили – потихеньку, бо куди поспішати, коли смерть сама черевики стерла, поспішаючи назустріч…
Анті-колорадос: СЕР 15, 2025
Ще забула повідомити шановне панство, що лаврушку теж поселили у чорній-чорній кімнаті. Він такий розгублений та засмучений. Він такого явно не очикув, адже він велике “цебе”. А шо ж він хотів? На параші ж йдуть до совка. Ось, тобі совок по-аляскінськи. Там, в них на полуострові, виходить, що всі рівні. А лаврушка приїхів весь такий гарний з себе. Вдів нову красиву куртку, а під курткою в нього була футболка з написом великими літерами “СССР”. Цей старий маразматик вирішив відразу вразити мешканців Аляски, підкинути їм російської імперськості. Щоб значить задати тон у наступній розмові. Мовляв, ви тут з нами без жартів, а то ми ж нащадки “вяликой” держави – совка. Але ж аляскінці його та їх всю команду класно прокатили.
Чесно кажучи, я б ні за що не змогла б заснути у такому мрачному місці. Да ще і розкладачки явно низкі і малі для такої горили, як лавр. Зараз в нього 100-відсоткова схожесть з горилою. Уявляю собі, як він буде спати, да чи спатимо у таких умовах.
Цікаво де і з ким буде спати “найкращий перзидент світу” – МОЛЬ, сіра, звичайна? Хоча, йому підійде і дитяче
ліжечко з дитячого садку. Це я підказую аляскінцям, де можна влаштувати цю маленьку тварину.
Не дуже мрачне те місце: шторки там точно напівпрозорі, а світло мабуть не виключають, щоби зайди по ночам не рукоблудили та звикали, що їх дім – тюрма.
> лаврушку теж поселили у чорній-чорній кімнаті. Він такий розгублений та засмучений. Він такого явно не очикув, адже він велике “цебе”.
А чого? Доволі просторий денник.
Меня искренне радует такое публичное унижение кацапни! Нет, что ни говори, а устроители этого мероприятия, наверное, имеют в своём роду иезуитов. 🙂