Сьогодні дивні засоби повітряного ураження, які були ідентифіковані як «Уламок», влучили у хімічний завод «Монокристал», який розташований у Ставрополі. Підприємство це дуже цікаве, оскільки виробляє штучний сапфір, або корунд. Цей матеріал має широке застосування у різних галузях промисловості, але з початком широкомасштабного вторгнення, завод суттєво збільшив випуск продукції, яка спрямовується на підприємства військово-промислового комплексу росії. Для розуміння того, що саме йде на потреби військових, от короткий перелік цієї продукції:
- Синтетичний сапфір (штучний корунд): Використовується у військовій сфері для створення захисної оптики, датчиків і екранів. Сапфір застосовується у прицілах, тепловізорах, лазерних системах, головках самонаведення ракет, обтічниках камер безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та інших високотехнологічних військових пристроях завдяки своїй міцності та стійкості до екстремальних умов.
- Транзистори КТ315: З 2025 року на підприємстві запущено нову лінію з виробництва транзисторів КТ315 з покращеними характеристиками. Ці транзистори використовуються в продуктах оборонного призначення, зокрема в гіперзвукових ракетах.
Тобто зараз цілеспрямовано вражаються підприємства, які знаходяться далеко від місць, де виконується кінцева зборка зброї, тобто – порушуються ланцюжки постачання продукції, відсутність якої є критичною для конкретних виробників зброї. От і цієї ночі прилетіло по виробництву, яке ще не знало, що таке «Уламок» збитого дрона. Як повідомляють місцеві джерела, атака відбулася близько третьої години ранку і після того, як пролунали вибухи, на території підприємства почалася пожежа.
Як завжди, місцевий губернатор і мер міста дуже бадьоро відрапортували про те, що черговими розрахунками ППО усі повітряні цілі було не просто знищено, а потрощено вщент. Але слід відмітити, що брехня ще не вийшла на рівень іранської, коли головний рушник розказав, що відбивав ракетний напад власними сильними молитвами. Тут очікується щось такого ж плану, але гауляйтери будуть розказувати про те, як цілі знищуються мощами. Та це ще не все.
Якщо прильоти по заводу «Мнокристал» вже підтверджується інформацією з різних джерел, то прильот по заводу «Нептун», який розташований у тому ж таки Ставрополі, ще не підтверджено. Місцеві мешканці повідомляють про вибухи у районі заводу, але де саме вони відбулися, наразі невідомо. Але якщо прилетіло і туди, то ЗСУ можуть записати на свій рахунок «Джек-пот», адже завод «Нептун» у Ставрополі є стратегічним підприємством, яке спеціалізується на виробництві систем управління для морських суден, що використовуються як у цивільному, так і у військовому флоті росії. Для військово-промислового комплексу Росії завод виготовляє:
- Системи управління технічними засобами суден: Ці системи встановлені на понад 300 кораблях російського флоту, включаючи атомні крейсери, підводні човни, танкери та арктичні судна. Вони забезпечують критичні функції управління та навігації для військово-морського флоту РФ, що є ключовим елементом суднобудівного та оборонного комплексу.
Отже ця тактика “тисячі порізів” набирає обертів і дуже скоро кількість переросте у якість. Мабуть усі побачили, що останніми днями ворог атакує відносно невеликою кількістю дронів і мабуть ні у кого нема ілюзій з приводу того, що ця картина має якийсь гуманітарний характер. Там з гуманітарного є лише дірка в підлозі, яка зроблена у деревʼяному курнику. Це значить, що добрі дрони уразили щось дуже важливе. То ж і ці удари матимуть відповідні наслідки.
мабуть дронів стало більше, якщо черга дійшла до заводу “Монокристал”. Це досить нове виробництво, другу чергу якого побудували як раз перез вторгненням, і розмістили його у колишній будівлі заводу “Аналог” на проспекті Кулакова за військовою частиною, неподалік Сєвєрно-Кавказського фєдєрального університету, ось тут – 45°02’45.9″N 41°54’33.9″E
Було би добре, якби ще окрім заводів “Монокрстал” та “Нептун”, прилетіло і у ставропольський радіозавод “Сигнал”, який знаходиться на шість км південніше, ось тут – 44°59’43.8″N 41°55’52.5″E. Цей завод виробляє електроніку для наведення озброєння, станції радіоелектронної боротьби для протиповітряної оборони та авіації, а також системи активних перешкод “Смальта”, “Гарденія”, РЕБ-комплекси для штурмовиків, винищувачів та наземних об’єктів, включаючи “Тополь-Э”.
Щодо хімпрому, то було би непогано знов “навідатись до нєвінномиського “Азоту”, і нарешті завітати на “Ставролєн” у Будьонновську. Давно прийшов час активніше напружувати цивільних кацапів.
“…останніми днями ворог атакує відносно невеликою кількістю дронів і мабуть ні у кого нема ілюзій з приводу того, що ця картина має якийсь гуманітарний характер…”
***
Маю думку, що вороги накопичують свої “мопеди”.
Тиждень-другий.
Згодом спробують їх запустити.
Наші “добрі пташки” лише частково відтермінували цей наліт.
Хоча, це теж добре.
А потенційні клієнти чекають наступних наших пташок. І таких ще достатньо. Головне – не зупинятися.
Недарма ж пуйло заскиглив, щоб повітряних ударів по руснявим тилам не було.
Мабуть, припікає 😉
” Тиждень-другий.” – зима ще близько.
Завжди з великим інтересом читаю статті на цьому сайті. Але дуже прикро зустрічати явні “ляпи”. Транзитори КТ315 випускаються з 1968 року в дуже виликих обсягах. Мабуть, це найпоширеніші транзистори на радянському та пістрадянському просторі. Але НІКОЛИ вони не використовувалися у військовій апаратурі. Хоча б тому, що пластмасовий корпус не відповідає кліматичним вимогам до такої техніки.
КТ312 це аналог в металевому корпусі для військової тематики в 80-х роках минулого століття
Дрони атакували логістичний центр у Нижньокамську
Повідомляється, що дрони атакували гелієвий завод у Оренбурзі
Антиколорадос людина доволі жорстка, але з почуттям гумору. Знаю на власному досвіді. Але сміятись над сакральними КТ315 грішно. Вперше тримав цей транзистор в руках на початку 70-х. Минулого тисячоліття. Перший масовий радянський транзистор в пластиковому (помаранчевому) корпусі. Замінив легендарний МП39. В сенсі сакральності. Призначався для ТНП. Жодного разу не бачив його в апаратурі ВПК. Якщо він використовується в гіперзвуковій зброї ( в що я не вірю), то перемога ось ось.
Це мені нагадує життєву ситуацію, коли директор макіївського заводу “Граніт” (який випускав серед іншого апаратуру зв’язку для ЧФ СРСР) Віктор Іванович Єлісєєв доводив мені під час суперечок, що в апаратурі використовуються супер-пупер мікросхеми серії К155 ( копія американських SN74xx 50-х років).
а яка елементна база випускається в Україні? може щось змогли скопіювати?
Копіювати КТ315? Для того, щоб відчути весь сарказм треба бути радіоаматором….
Гарний жарт;-)
Ні бєльмєса не розумію в електроніці, але дуууже цікавлюся!) ну бува таке) і от від тієї цікавості, дивлюсь коли трапляється “розпаковку” електронних блоків зі збитих ракет. Стверджувати не буду, але шось мені здається, шо бачив я там ті помаранчеві транзистори… Відоси на ютубі, канали звичайно не запам’ятовував, але якщо кому заманеться перевірити – було б цікаво)
Прочитав про КТ315 і пустив скупу сльозу… Основа радянської радіоелектроніки… І брат його дзеркальний КТ361…
Ну по ланцюгах жеж…